"Маленький крок для ФРС, великий крок для фінансової системи", - так прокоментував рішення Федеральної резервної системи США (ФРС) щодо ставки рефінансування Ульріх Катер. Головний економіст DekaBank перефразував відомий вислів астронавта Ніла Армстронга про висадку на Місяць. Ці явища нерівнозначні, однак перегляд відсоткової ставки - також епохальна подія. "ФРС символічно поховала фінансову та банківську кризу 2008 року", - пояснює Катер.

Коли інтрига зі ставкою розкрилась, стало цікаво, наскільки швидко ФРС підніматиме облікову ставку найближчими роками. У німецькому Commerzbank очікують, що до кінця 2016 року показник сягне 1,25 процента.

Для порівняння: ставка рефінансування у Єврозоні складає 0,05 відсотка. На своєму засіданні на початку грудня Європейський центробанк не опустив її до нуля, однак пом'якшив грошово-кредитну політику. Серед іншого, на шість місяців продожив програму викупу бондів - до березня 2017 року.

Розбіжності грошової політики

Нині виникла унікальна історична ситуація, коли ФРС та ЄЦБ провадять різну грошову політику. "Через те, що розбіжність ще загострилася, євро потрапив під ще більший тиск", - говорить Фолькер Геллмайєр, головний аналітик BremerLandesbank. Адже капітал тікає із зони з низькою обліковою ставкою і робить валюту цієї зони, в даному випадку євро, непривабливою, пояснює економіст.

Курс єдиної європейської валюти впав з одного долара 40 центів у 2014 році до одного долара восьми центів, а в 2016 році курси зрівняються, вважають експерти. Дехто не виключає навіть, що курс євро може впасти ще нижче.

ЄЦБ змушений діяти

"Сполучені Штати не зацікавлені в погіршені експортного балансу, а відтак - у слабшому євро або сильнішому доларі", - розповів Геллмайєр в інтерв'ю DW. Іншими словами, ЄЦБ слід обмежити дії щодо подальшого грошового пом'якшення.

Мартін Ванслебен, виконавчий директор німецької Торговельно-промислової палати сподівається, що ЄЦБ змінить політику: "Рішення американців мало би змусити ЄЦБ переосмислити надто активну політику пом'якшення останніх місяців", - вважає Ванслебен. На його думку, лише дешевими кредитами підприємців не заохотити інвестувати в економіку країни. "Для цього передусім потрібні кращі рамкові економічно-політичні умови", - наголосив експерт.

Політика дешевих грошей себе не виправдала

Фолькер Геллмайєр з Bremer Landesbank вважає, що головну мету - розширення кредитування кількісними заходами - так і не було досягнуто. Натомість досягли лише послаблення євро - мети, про яку вголос не говорили. Але саме це допомогло підтримати кон‘юнктуру всередині Єврозони.

Слабший євро, втім, означає не лише переваги для економіки. "Імпортери сировини платитимуть більше, якщо євро дешевшатиме", - говорить Міхаель Гютер, директор Інституту німецької економіки в Кельні.

Крім того, Єврозоні більше не потрібні дешеві гроші, адже "зросла конкурентоспроможність її країн". Ще один аргумент - низька інфляція. У листопаді її показник у зоні євро становив 0,2 відсотка, хоча прогнозували 2 проценти. Голова ЄЦБ Маріо Драгі, стурбований тим, що валютний союз може ввійти у порочне коло дефляції, спробував протидіяти цьому великими обсягами дешевих грошей.

Однак і тут невдовзі можна буде розслабитись. За підрахунками Bremer Landesbank та Інституту світової економіки в Кілі, інфляція 2016 року прискориться. Фолькер Геллмайєр, однак, не очікує підняття ставки рефінансування в Єврозоні вже наступного року. На його думку, це питання постане на порядку денному не раніше 2017-го року.