Купуючи такі традиційні атрибути новорічного столу як шампанське або червону ікру, намагаєшся не продешевити. Адже на святковому застіллі не хочеться неприємних сюрпризів. Але висока ціна – не запорука відповідної якості продукції, наголосила в інтерв’ю Deutsche Welle експерт центру «Тест» Ніна Кільдій. «Чіткої залежності, що чим дорожчий продукт, тим він якісніший немає. У деяких тестах, які ми проводимо, така взаємозалежність спостерігається. Але у більшості випадків – ні. У нас були тести, в яких найдорожчий зразок виявлявся взагалі фальсифікатом. Насторожувати має лише неприродно низька ціна. Приміром, було би дивно, якщо шампанське коштувало би десять гривень, а баночка червоної ікри - двадцять», - каже Кільдій.

Кіта, горбуша або нерка?

Експерт радить уважно вивчати інформацію на упаковці товару. Чим більше інформації – тим більше підстав довіряти виробнику. Зокрема, купуючи червону ікру, варто пересвідчитися, про ікру якої риби взагалі йдеться. Адже червона ікра – це ікра риби з родини лососевих. На банках пишуть «лососева ікра», але це не означає, що ікру взяли з лосося. Беруть, як правило, ікру від кіти, від горбуші, від нерки. Останнім часом з’явилася ще й ікра від форелі. На баночці обов’язково має бути вказано, з якої риби взята ікра. На жаль, більшість виробників, у тому числі й українських, не вказують конкретну рибу, нарікає Ніна Кільдій. «Це може обернутися для споживача розчаруванням. Є люди, яким подобається ікра кіти і горбуші. Вона дуже крупна, оранжевого кольору. У ній немає жодної гірчинки. Натомість ікра нерки дрібніша, вона яскравого червоного кольору. Вона відрізняється природною гірчинкою. Ікра форелі, зокрема, відрізняється більш тугою оболонкою. Але це не означає, що якийсь із сортів ікри гірший за інший. У ціні теж великої різниці немає. Більше йдуться про смаки споживача», - зауважує експерт.

Оскільки ікра дорога і не належить до щоденного раціону більшості українців, нерідко недостатня поінформованість збиває їх з пантелику. Часто споживачі думають, що крупнозерниста ікра краща. А якщо їм попадається дрібна, вони одразу думають про погану якість, каже Ніна Кільдій.

Пляшка чи резервуар?

Значно прозорішими протягом останніх років, за словами Кільдій, стали виробники ігристих вин. Якщо ще кілька років тому на етикетках часто не було жодної інформації про технологію виробництва і склад вина, то сьогодні провідні виробники дають вичерпну інформацію. Загалом, якість більшості українських ігристих вин, як встановили експерти центру «Тест», добра або відмінна. Тим не менше, ціни на вина різняться суттєво. Тому обираючи святковий напій, треба розуміти: які вимоги Ви самі висуваєте до ігристого вина. «Шампанське України» (так в Україні називається біле газоване ігристе вино), звісно, буде поступатися за низкою властивостей вину з провінції Шампань. Але якість його загалом теж доволі прийнятна, каже Ніна Кільдій. Більшість з 14 марок вин, яке проаналізували в експертному центрі «Тест», отримали оцінки «добре» або «відмінно».

Якщо Ви готові заплатити трохи більше і очікуєте від вина більш вишуканого букету, Ніна Кільдій радить купувати ігристе вино, яке бродило не у резервуарі, а у пляшці. «В Україні за класичною технологією, тобто шляхом шампанізації у пляшках, виготовляють два заводи. Це – «Новий світ» та «Артемівський». Термін витримки у пляшках може бути різний. Для ігристих вин – це від дев’яти місяців. Може бути рік або півтора. Шампанське, яке витримане у пляшці, називається «Шампанське України класичне». Термін його витримки – не менше трьох років», - розповідає експерт.

Заощаджуйте, якщо Ви не сомельє

«Резервуарні» вина коштують 25-30 гривень, а «пляшкові» - від 50. Для тих, хто не проти заощадити і не має гурманських претензій варто зазначити: різницю у смаку шампанського цих двох категорій, як засвідчило дослідження, можуть розрізнити зазвичай лише досвідчені сомельє. Натомість більшість пересічних споживачів оцінюють на «відмінно» як вина за 25 гривень, так і вдвічі дорожчі.

Головне, на що треба зважати, крім способу витримки – вміст лимонної кислоти. Її українські винороби використовують як консервант. Майже всі протестовані вина перевищують міжнародні норми, каже Ніна Кільдій. Адже в Україні дозволені два грами лимонної кислоти на літр вина, у той час як за нормами Міжнародної організації винограду та вина вміст цієї кислоти не має перевищувати одного грама. Низка досліджень, як зауважує експерт центру «Тест», вказує на можливий негативний вплив високих доз лимонної кислоти на здоров’я людини.

Автор: Євген Тейзе

Редактор: Дмитро Каневський