Якщо використовувати військову лексику, то своїми новими санкціями США ведуть по обраних цілях у Росії вогонь трьох видів: попереджувальний, загороджувальний і на ураження.

Очевидно, що санкції, які були запроваджені 6 квітня проти російських чиновників і політиків, носять радше символічний характер: вони хіба що дещо ускладнять міжнародні переміщення та придбання, скажімо, губернатору Тульської області Олексію Дюміну, голові Роскомнагляду Олександру Жарову або президенту футбольного клубу "Зеніт" Сергію Фурсенко.

Дерипаска розплачується за зв'язки з Полом Манафортом

"Загороджувальні" санкції, які були запроваджені проти таких банків і компаній, як ВТБ, "Російська фінансова корпорація", "Газпромбанк", "Сургутнафтогаз", "Газпром буріння", "Ладога менеджмент" і/або на їхніх керівників (Андрій Костін, Андрій Акімов , Володимир Богданов, Ігор Ротенберґ, Кирило Шамалов), більш неприємні, оскільки можуть перешкодити розвитку їхнього бізнесу за кордоном.

Але принципова новизна свіжого пакета штрафних заходів полягає в тому, що цього разу Вашингтон вперше вирішив бити на ураження по приватних компаніях. Конкретно: санкції проти мільярдера Олега Дерипаски і підконтрольних йому фірм настільки великі, що неминуче постає питання про перспективи виживання його бізнес-імперії. Вкрай серйозні втрати "в живій силі і техніці" може понести і Renova Group Віктора Вексельберга, долю швейцарських активів якої в новій ситуації важко передбачити.

Вогонь прямою наводкою Олег Дерипаска викликав на себе тим, що у Вашингтоні, мабуть, припустили: саме він завдяки своїм багаторічним зв'язкам з Полом Манафортом, який свого часу обіймав посаду очільника передвиборного штабу Дональда Трампа, зіграв особливо важливу роль у російському втручанні в президентські вибори в США (що стало безпосереднім приводом для прийняття нового санкційного пакета). Прямо про це в офіційному поясненні жодного слова, але є натяк на історію з Сергієм Приходьком: "Діяв за дорученням високопоставленого чиновника уряду РФ".

Як санкції вже вдарили по цінних паперах олігарха

Як наслідок, Дерипаска потрапив під санкції не тільки як фізична особа, а й як власник або співвласник 8 з 15 компаній, які включені в чорний список. Це промислові групи "Базовый элемент" і En + Group, "Русал", "Русские Машины", "Група ГАЗ", "ЕвроСибЭнерго", агрохолдинг "Кубань", B-Finance. Таким чином, під прицільним вогнем нових санкцій в Росії фактично опиняються десятки великих підприємств, які працюють в ключових галузях економіки РФ: кольорова металургія і алюмінієва промисловість, машинобудування і автомобілебудування, електроенергетика, сільське господарство, будівництво, страхування.

Найшвидший безпосередній удар санкції завдали по акціях і облігаціях компаній Олега Дерипаски. Лише за три години торгів в п'ятницю, 6 квітня, холдинг En + Group втратив на біржових майданчиках в Лондоні, Москві та Гонконгу п'яту частину своєї ринкової вартості. Ніхто не хотів купувати в п'ятницю і облігації компанії. Тиск на котирування, напевно, триватиме, тому що санкції зобов'язують всіх громадян і резидентів США, де зареєстровані найбільші інвестиційні фонди, розлучитися з паперами компаній, які потрапили до чорного списку протягом одного місяця.

Великі пакети акцій En + Group і "Русала" належать особисто Дерипасці. Але частка акцій і облігацій його компаній - це не лише питання його особистого добробуту. Завдяки розміщенню в листопаді 2017 року пакету акцій на Лондонській біржі обсягом в півтора мільярда доларів En + Group вдалося скоротити величезний борг - з майже 14 до приблизно 12 мільярдів доларів на кінець 2017 року. Розміри заборгованості можна порівняти з річним оборотом компанії, тепер обслуговувати її буде набагато складніше. Власні акції навряд чи вдасться використовувати для цієї мети: вони різко подешевшали, і на них впав попит.

До чого призводить "токсичність" активів

Після потрапляння до списку санкцій вісім компаній Дерипаски втратили можливість вести бізнес в США або з будь-якими американськими підприємствами або з громадянами. З "Русалом", для якого США були одним з найважливіших ринків збуту (13 відсотків експорту), його партнери протягом двох місяців, до 5 червня, змушені будуть припинити всі операції. Під санкції також потрапляє будь-яке рухоме і нерухоме майно особисто Дерипаски і його компаній в США.

Але не лише громадяни США будуть змушені продати свої частки в активах Дерипаски або припинити вести з ним бізнес. На такий крок цілком можуть піти будь-які іноземні акціонери і партнери компанії, наприклад, сировинний трейдер Glencore (його частка становить 8,75 відсотка в "Русалі"). Інакше Glencore, який хоч і не перебуває під американською юрисдикцією, але має великі інтереси в Сполучених Штатах, ризикує потрапити під так звані вторинні санкції в США. Як і німецький концерн Volkswagen, який не лише випускає легкові автомобілі на заводі "ГАЗ" в Нижньому Новгороді, а й планував досі спільний випуск вантажівок і навіть купівлю частки в цій російській компанії.

Можливо, ще більша проблема полягає в тому, що розрахунки в доларах США можуть стати тепер для бізнес-імперії Дерипаски проблемою. Адже вони ведуться через західні банки, які можуть припинити будь-які операції під загрозою покарання з боку влади США.

Проблема - зовсім не в вашингтонському будинку Дерипаски

Найчутливіший удар від американських санкцій - зовсім не в тому, що російський олігарх не зможе вільно літати до США і користуватися у Вашингтоні будинком, який належить йому через підставні фірми, що виявила нещодавно газета Washington Post.

Незрівнянно серйозніше виглядає перспектива зростання боргового навантаження підприємств Дерипаски, які працюють в 21 країнах світу. До вже згаданої заборгованості En + Group в 12 мільярдів потрібно додати чистий борг "Русала" в 7,6 мільярда доларів. Обслуговувати свої зобов'язання, позичаючи, як раніше, капітал на Заході, тепер вже не вдасться.

Імовірно, в таких умовах уникнути неплатежів можна буде лише за допомоги російської влади і державних банків. Під загрозою опиняться робочі місця на орієнтованих на експорт російських підприємствах Дерипаски. На сайті "Базового элемента", основного активу олігарха, написано, що 15 відсотків населення Росії прямо або побічно залежать від діяльності підприємств групи, яка налічує понад 150 тисяч співробітників в 40 російських регіонах.

На проблеми Вексельберга поки мало звернули уваги

Поряд з Олегом Дерипаскою під вогонь на поразку потрапив і Віктор Вексельберг. Про це свідчить включення в новий список санкцій як його самого, так і його основного бізнесу - холдингу Renova Group. Щоправда, в аналогічній ситуації опинився і Ігор Ротенберг зі своїми компаніями "Газпром буріння" і NPV Engineering. Різниця в тому, що обидві ці фірми орієнтовані на внутрішньоросійський ринок, тоді як Renova Group - не лише великий акціонер усе того ж "Русала", але і активний гравець на міжнародній арені з яскраво вираженими інтересами саме в США.

Так, серед зарубіжних активів холдингу виділяються дві швейцарські фірми: виробник насосів для нафтогазової галузі і промислового устаткування Sulzer і компанія Oerlikon з широким асортиментом високотехнологічної продукції. Кожна має річний оборот приблизно в 3 мільярди швейцарських франків.

Обидві компанії активно працюють на американському ринку. У компанії Oerlikon, наприклад, на ринок Північної Америки припадають 19 відсотків глобальних продажів, у неї там з десяток заводів, серед великих покупців її продукції - американські корпорації General Electric, Pratt & Whitney, Caterpillar, John Deere. У Sulzer на ринки Північної та Південної Америки припадає 33 відсотки обороту.

У Oerlikon Вексельбергу через Renova належать 43 відсотки, в Sulzer він взагалі тримає абсолютну більшість - понад 63 відсотки акцій. Як ці швейцарські компанії зможуть тепер продовжувати роботу на американському ринку з основним акціонером, який перебуває під санкціями?

Поки це абсолютно незрозуміло. У будь-якому випадку зрозуміло одне: вести бізнес так, як раніше, ні Дерипаска, ні Вексельберг вже більше не зможуть.