У молдовському сегменті інтернету на повний хід триває збір підписів під петицією до парламенту, уряду і президента України проти будівництва шести гідроелектростанцій на річці Дністер. Це основна водна артерія Молдови і друга за протяжністю річка, що протікає територією України. Вона забезпечує питною водою Кишинів, Тирасполь, Одесу, Тернопіль, Івано-Франківськ та інші населені пункти України, Молдови і невизнаної Придністровської молдавської республіки (ПМР).

Енергетики бачать плюси

Рішення про будівництво шести нових ГЕС у руслі річки та ще однієї дериваційної станції поблизу нього було ухвалено українським урядом ще влітку 2016 року. Зараз же, цитують українські ЗМІ генерального директора акціонерного товариства "Укргідроенерго" Ігоря Сироту, "проводяться необхідні дослідження і розробка документації для реалізації проекту".

Як заявив Сирота, проект продиктований "необхідністю розвитку генерування електроенергії з відновлюваних джерел", яка відповідно до Єдиної екологічної стратегії ЄС до 2020 року має становити не менше 20 відсотків в загальній структурі енергоспоживання країни.

За словами Сироти, шість невеликих ГЕС на Дністрі благотворно вплинуть і на екологію регіону. Зокрема, вони знизять рівень повеней в верхів'ях річки, допоможуть боротися з посухою, періоди якої стають дедалі тривалішими через вирубку лісів у Карпатах. Крім того, вважає глава "Укргідроенерго", греблі "природно впишуться в актуальний ландшафт карпатської території, збільшать берегову лінію для розміщення зон відпочинку, істотно поліпшать місцеву транспортну інфраструктуру".

Гідроелектростанції з установкою додаткових гребель на річці планується будувати в Іваново-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях. За попередніми оцінками, вартість проекту складе 1,1 мільярда євро.

Київ та Кишинів обіцяють радитися

Будівництво ГЕС у верхів'ях Дністра стало одним з основних предметів обговорення під час офіційного візиту молдовського прем'єр-міністра Павла Філіпа до Києва 13 лютого. Як він повідомив на брифінгу після зустрічі зі своїм українським колегою Володимиром Гройсманом, сторони "домовилися про створення спільної комісії, яка б провела глибокий аналіз" можливих наслідків від реалізації цього проекту. Молдова має намір обговорити це питання з партнерами з ЄС.

Україна, своєю чергою, не має наміру відмовлятися від будівництва ГЕС. Так заявив журналістам на тому ж брифінгу Володимир Гройсман. При цьому, за його словами, українська сторона консультуватиметься з молдовською і діятиме відповідно до міжнародних екологічних стандартів. Спільна молдовсько-українська комісія з питань будівництва ГЕС на Дністрі поки що не створена.

Екосистема деградує

Між тим екологи б'ють на сполох. На думку керівника Міжнародної асоціації охоронців річки Дністер Eco-Tiras, доктора біології Іллі Тромбицького, "для молдовської частини Дністра будівництво означатиме значну втрату стоку, погіршення і деградацію екосистеми, збіднення фауни і флори, особливо риб і водно-болотних птахів, а для жителів - втрату тих екосистемних послуг, які річка сьогодні надає".

Як вважає Тромбицький, тимчасова молдовсько-українська комісія з будівництва ГЕС - "хибний шлях, який не відповідає європейському підходу". Він бачить вирішення проблеми у ратифікації Україною угоди щодо Дністра, підписаної Києвом і Кишиневом в 2012 році, а також у "створенні постійної комісії для вирішення всіх проблем річки".

Голова громадської організації "Екоспектр" з придністровського міста Бендери Іван Ігнатьєв у розмові з кореспондентом DW висловив думку про погіршення ситуації в енергетичній сфері. Каскад ГЕС у верхів'ях річки вплине, з його точки зору, на стабільність роботи розташованої нижче Дубосарської ГЕС. Вона забезпечує електроенергією 80 відсотків споживачів на території невизнаної ПМР, в якій, за попередніми даними перепису 2015 року, проживає понад 475 тисяч людей.

Одеса залишиться без води?

З кінця 19-го століття Дністер забезпечує водою і Одесу. Але після будівництва гідроелектростанцій приморське місто може залишитися без питної води. Про це попереджає директор Національного парку "Тузловські лимани" в Одеській області, доктор біології Іван Русєв. В розмові з DW він також висловив побоювання, що нові ГЕС "знищать повністю два міжнародних водно-болотних угіддя в дельті Дністра і Нижньодністровський національний водний природний парк".

Громадська активістка, викладачка біології з Бережанської гімназії Тернопільської області Галина Проців побоюється "змін гідрологічного балансу і водного режиму на величезних територіях". Вона переконана, що "будівництво викличе соціальні заворушення". Педставники громадянського суспільства Тернопільщини вже сьогодні регулярно виходять на протести проти будівництва ГЕС. Під тиском громадськості 3 березня депутати Тернопільської облради уже вдруге більшістю висловилися за заборону будівництва ГЕС на ділянці Дністра, що протікає територією області. Тепер вони відправлять відповідне звернення до Верховної Ради, президента та уряду України. Минулого року схожий крок обласної ради ефекту не дав.