У молоді роки Єнс Столтенберг рішуче виступав проти членства Норвегії в НАТО та політики США. Колись він навіть жбурляв каміння в посольство Сполучених Штатів в Осло, протестуючи проти війни у В'єтнамі, та різко критикував політику Північноатлантичного альянсу, і от тепер саме ця людина керуватиме НАТО. Першого жовтня 55-річний Столтенберг офіційно переймає посаду генерального секретаря Північноатлантичного альянсу. Екс-прем´єр-міністр Норвегії замінить данця Андерса Фога Расмуссена, який очолював НАТО впродовж останніх п'яти років.

Після бурхливої молодості Столтенберг змінив свою думку стосовно НАТО й сприяв тому, щоб молодіжне крило соціал-демократичної Робітничої партії, до якого він належав, офіційно визнало членство Норвегії в Альянсі. На посаді прем'єр-міністра він активно підтримував різноманітні міжнародні операції НАТО. Норвегія брала участь у військових місіях в Афганістані та Лівії. Щонайпізніше тоді у Вашингтоні та інших столицях країн-членів НАТО забули "гріхи юності" Столтенберга.

Організаційний досвід, який норвезький політик, здобув, перебуваючи на посаді прем'єр-міністра, безперечно знадобиться йому й на чолі Північноатлантичного альянсу. Столтенберг кілька разів очолював уряд в Осло. Уперше - у 2000-2001 роках. Тоді 41-річний політик став наймолодшим главою уряду в історії своєї країни. Потім він працював на цій посаді з 2005 по 2013 рік.

Росія як виклик

"Додатковою кваліфікацією" Столтенберга можна вважати дипломатичну майстерність у побудові відносин з Росією. Так, йому вдалось підписати угоду з Москвою про спрощений перетин кордону для мешканців прикордонних територій, а також остаточно врегулювати питання стосовно кордонів у Баренцевому морі.

"Його досвід сусідства з Росією є безперечним козирем", - прокоментувала свого часу найбільша норвезька щоденна газета "Aftenposten". На новій посаді Столтенберг радше орієнтуватиметься на політично-цивільний, ніж військовий бік діяльності НАТО, вважає редактор "Aftenposten" Гаральд Станґхелле. На думку журналіста, Столтенберг буде "більше секретарем, ніж генералом".

У будь-якому разі конфлікт з Росією вимагатиме від Столтенберга застосування всіх дипломатичних умінь як усередині, так і за межами Альянсу. Як може НАТО захистити своїх східних союзників від російської агресії, уникнувши відкритого військового протистояння з Москвою? Саме це стане головним питанням для Столтенберга на посаді генерального секретаря НАТО з першого дня його діяльності.