Deutsche Welle: Як Ви оцінюєте перспективи створення міжнародного трибуналу у справі MH17?

Ґеерт-Ян Кноопс: Ми всі знаємо, що однією з велетенських проблем буде позиція Росії, яка має право накласти вето на резолюцію, подану в Раду безпеки ООН Малайзією. 29 липня буде засідання Радбезу, на якому проект резолюції голосуватимуть. Якщо Росія застосує право вето, то міжнародний трибунал, заснований на резолюції Ради безпеки, буде недоступним. Це залишає потенційно можливими дві інші опції. Перша - це трибунал, створений кількома державами та підтриманий ООН, наприклад, Генеральною асамблеєю. Друга можливість - це суд у Нідерландах.

Розкажіть детальніше про ці альтернативи.

Суд, підтриманий ООН, матиме менше повноважень, порівняно з судом, створеним Радою безпеки. Це вже відбувалося у минулому з міжнародними судами ad hoc. Наприклад, спеціальний суд по Сьєрра-Леоне, заснований за угодою між ООН та урядом цієї країни. Хоча згодом і була прийнята резолюція Ради безпеки. Можна згадати і суд по Камбоджі у Пномпені. Його було створено за угодою між ООН та урядом Камбоджі. Резолюції Ради безпеки не було.

У Нідерландах система кримінального судочинства з 2003 року має спеціальну палату для міжнародних злочинів - у складі окружного суду Гааги. Вона вже працює і винесла кілька вироків - по Руанді, Афганістану, Сомалі. Ця друга альтернативна опція стосуватиметься національної кримінальної справи на основі нідерландського кримінального законодавства і може включати процес в окружному суді, потім в апеляційному суді Гааги та, зрештою, у верховному суді Нідерландів.

Чи вважаєте Ви трибунал за рішенням Радбезу ООН найкращою опцією?

І так, і ні. Так, оскільки він має найвищу юридичну силу, яку тільки можна уявити. Усі країни світу мають міжнародні зобов’язання співпрацювати з судом, заснованим резолюцією Ради безпеки. В разі, якщо вони не співпрацюють, на них можуть накласти економічні та фінансові санкції, як це було з Сербією стосовно трибуналу по Югославії. Тож, з точки зору зобов’язуючої сили, суд за резолюцією Радбезу був би більш бажаним. З іншого боку, заснування такого суду триватиме дуже довго. Навіть якщо наступного тижня буде прийнято резолюцію, то пройде ще, за консервативним прогнозом, не менше двох-трьох років до початку судових засідань.

Яке покарання може очікувати відповідальних за катастрофу MH17? І чи є в цьому плані відмінність між тим, який суд розглядатиме справу?

Я думаю, врешті-решт не буде різниці між можливим покаранням, оскільки як у міжнародних трибуналах, так і у національних системах кримінального права у Європі, максимальним покаранням є довічне ув’язнення. Смертної кари ні ті, ні інші не передбачають. Різниця може бути у здатності реалізувати вирок. Це поки не встановлено, але припустімо, що особи, відповідальні за збиття MH17, мають російське громадянство, нідерландський суд визнає їх винними заочно (in absentia), але Росія з ним не співпрацюватиме. Тоді як нідерландські обвинувачі зможуть виконати вирок?

А чи може міжнародний трибунал проводити слухання заочно?

В принципі, ні. Усі міжнародні кримінальні трибунали, які працюють у світі, не допускають заочного розгляду справи. Єдиний виняток - трибунал по Лівану тут, у Нідерландах, де чотири особи обвинувачено у вбивстві прем´єраРафіка Харірі. Вони не постали перед судом. Ліванський трибунал погодився на заочний розгляд, оскільки зробив усе можливе для оповіщення обвинувачених: зокрема, звертався до місцевої влади, але чотири обвинувачених так і не визнали повноважень трибуналу. І цей суд критикують за продовження розгляду справи заочно. Міжнародне кримінальне право не дозволяє заочних слухань через те, що на кону стоять велетенські інтереси - як для міжнародної спільноти, так і для підсудних. Адже ці справи стосуються дуже суворих покарань, потенційно, довічних ув’язнень. Якщо ж припустити, що Рада безпеки утворить трибунал по MH17, то це має бути судовий процес за присутності обвинувачених осіб. І те саме стосується трибуналу, підтриманого ООН без рішення Ради безпеки. Звісно, кілька держав мають право домовитися сформувати суд поза рамками процедур Ради безпеки ООН і проводити слухання заочно. Але якою тоді буде майбутня легітимність такого процесу?

За сценарієм, який вважають найімовірнішим - що MH17 збила ракета із ЗРК "Бук" з території, контрольованої сепаратистами. Крім операторів ЗРК є і відповіальні за те, що туди потрапив цей комплекс, ті, хто віддавав накази. Чи можуть постати перед судом генерали та політики?

Відповідно до міжнародного кримінального права, відповідь - так. І прямі виконавці (direct perpetrator), і непрямі (indirect perpetrator) - всі теоретично можуть бути обвинувачені. Тобто, не тільки особа, яка натиснула кнопку на полі бою, але і командир, якщо він знав, що його підлеглий був готовий випустити ракету, яка з імовірністю уразить пасажирський літак. Але тоді обвинувач має знайти відповідні докази, щоб висунути обвинувачення командувачу або навіть політику, що зовсім не просто. Але у минулому ми бачили такі випадки у міжнародних судах. Все залежить від того, наскільки сильно обвинувач представить докази. Поки що, наскільки я розумію, слідство ідентифікувало потенційну зону, з якої ракету було випущено, та групу солдатів, яка діяла на цій території. І якщо обвинувач не зможе визначити серед цієї групи конкретних осіб, хто наказував та хто безпосередньо випустив ракету, то він матиме проблему.

Тобто обвинувачення політиків є цілком реальним?

Ми бачили це в трибуналі по Югославії. Хоч і не всі, але політики та генерали були успішно покарані - і за ті події, які відбулися там, де їх у той момент не було. Наприклад, Радовану Караджичу вироку ще поки не винесли, але його судять саме тому, що він був політиком, який, на думку сторони обвинувачення, був відповідальним за збройні сили.

Лунають звинувачення на адресу Malaysia Airlines та авіаційних служб, що вони допустили політ цивільного літака над зоною бойових дій. Чи можуть вони постати перед судом?

Ні, я думаю, що, працівників Malaysia Airlines чи, можливо, співробітників авіаційної служби України, які завідували повітряним простором, буде неможливо покарати кримінально. Проте можливим є, що їх визнають винними в рамках цивільно-правової відповідальності. Наприклад, родичі загиблих можуть подати позов проти Malaysia Airlines чи української влади щодо їх недбалості та вимагати матеріального відшкодування. Як я розумію, вже є адвокати, які діють за дорученням родичів і намагаються дійти з Malaysia Airlines мирової угоди. Якщо цього не станеться, вони можуть подати до суду.