"Російська криза коштуватиме до 100 мільярдів євро" - такий заголовок винесла 19 червня на першу сторінку німецька газета Die Welt. Підзаголовок констатує: "Наслідки для економік ЄС більш серйозні, ніж очікувалось. У Німеччині під загрозою майже півмільйона робочих місць". Стаття на першій шпальті відсилає до цілого розвороту з текстами та діаграмами.

Дослідження замовив журналістський альянс

У статті і матеріалів у розвороті - 11 авторів. Поряд з газетою Die Welt вони представляють іспанську El Pais, італійську La Repubblica, французьку Le Figaro, бельгійську Le Soir, а також швейцарські Tages-Anzeiger та Tribune de Geneve. Ці солідні та консервативні за своєю спрямованістю видання об'єдналися у творчий альянс LENA (Leading European Newspaper Alliance).

На замовлення цього журналістського альянсу Австрійський інститут економічних досліджень (Wifo) проаналізував вплив кризи російської економіки та західних санкцій на народногосподарський розвиток Європейського Союзу і Швейцарії. Це дослідження й стало підґрунтям усієї підбірки статей у Die Welt.

Публікацію в п’ятничному номері газети присвятили запланованому на понеділок, 22 червня, засіданню міністрів закордонних справ ЄС, на якому ухвалюватиметься рішення про продовження санкцій щодо Росії. На цю подію у підбірці вказують двічі. Отже, очевидна мета журналістського розслідування, яке подають читачам як "підбиття підсумків невдалої політики", полягає у намірі довести політикам та їх виборцям не просто неефективність, а шкідливість запроваджених ЄС щодо Росії санкцій для самих європейців.

Тонкість формулювання "додана вартість"

На початку постановочної статті на першій шпальті Die Welt колектив авторів пише, що "економічна криза в Росії призводить у країнах Європейського Союзу і у Швейцарії до значно серйозніших наслідків, ніж очікувалось". Так, за підрахунками Wifo, по усій Європі під загрозою опинились понад 2 мільйона робочих місць та приблизно 100 мільярдів євро доданої вартості (Wertschöpfung).

Австрійські вчені використовують саме цей термін, тобто кажуть не про прямі збитки, а радше про втрачену вигоду - більш розпливчате поняття. Численні європейські та російські ЗМІ, які цитують дослідження Wifo, не звернули увагу на це. До того ж у роботі австрійських експертів не вказано, за який саме період не вдасться створити цієї доданої вартості. За рік? Два? П’ять років?

Кидається в очі й те, що почавши зі слів "економічна криза в Росії", журналістський колектив LENA надалі пише виключно про наслідки європейських санкцій та російських контрсанкцій. Тому у читача виникає враження, що нинішні проблеми російської економіки коріняться виключно -або принаймні переважно - у штрафних діях Заходу.

То які ж головні причини кризи у Росії?

Тільки в одному місці науковий співробітник Wifo Олівер Фріц пояснює журналістам, що неможливо визначити, які явища у сьогоднішій російській економіці викликані безпосередньо торгівельними обмеженнями, а які стали результатом обвалу цін на нафту та курсу рубля. "Та ми твердо виходимо з того, що санкції мають суттєвий негативний вплив, якщо брати до уваги ще й реакцію Росії у відповідь на заходи з боку ЄС", - запевняє вчений.

Таким чином, газета Die Welt не повідомляє читачам ні про те, що сировинна модель російської економіки вичерпала себе (це визнають навіть представники уряду РФ); ані про те, що сповільнення темпів зростання російського ВВП почалось ще кілька років тому; ані про те, що багаторічне відкладання структурних реформ тепер призвело до глибокої інвестиційної кризи.

Немає у статті й такого популярного сьогодні у Росії терміна, як "імпортозаміщення", хоча йдеться про нову доктрину розвитку російської економіки, від якої Кремль не відмовиться навіть у разі скасування західних санкцій. А коли автори статті нарікають на збитки від російських контрсанкцій для європейського сільського господарства (за підрахунками Wifo, в аграрному секторі та у харчовій промисловості втрати для Європи будуть найсуттєвіші), вони забувать деякі дуже важливі факти. Наприклад, що заборону на ввезення у Росію свинини з усіх країн ЄС Москва запровадила ще у січні 2014 року, задовго до усіх європейських санкцій.

Лобістська активність Екгарда Кордеса

Утім, головна вада публікацій у Die Welt полягає не в цьому. Річ у тім, що газета повністю зосереджується на економічних факторах, хоча ЄС, ухвалюючи рішення про штрафні заходи, ставив політичну мету - вплинути на політику Росії щодо України. Стверджуючи, що санкції нічого, крім шкоди, не принесли, 11 західноєвропейських журналістів навіть не намагаються замислитись над питанням, якою мірою ці санкції допомогли досягнути перемир’я в Мінську, запобігти наступу на Маріуполь та завдати краху проекту "Новоросія", який передбачав відокремлення від суверенної України значної частини її території.

Досить показово, що одним зі співрозмовників газети при підготовці цієї публікації був Екгард Кордес - голова Східного комітету німецької економіки. Ця впливова підприємницька організація захищає інтереси німецьких фірм, які працюють у Росії та на пострадянському ринку.

В останні тижні Кордес різко активізував у Німеччині лобістську діяльність з метою підштовхнути уряд ФРН до скасування санкцій проти РФ. У цьому немає нічого ганебного, він просто виконує свою роботу, проте поважна незалежна газета повинна це усвідомлювати і не перетворюватися на трибуну лобістів.

Схоже, що у редакції Die Welt на це зважили. Адже не минуло і трьох тижнів відтоді, як її недільне видання Welt am Sonntag вийшло знову-таки на першій шпальті з заголовком "Бізнесу не вистачає Путіна". У ній перед самітом G7 стверджувалось, що ділові кола Німеччини вимагають повернути Росію у "Велику вісімку". Озвучив цю вимогу все той же Екгард Кордес.