Deutsche Welle: Конфлікт в Україні дедалі частіше називають війною. У Європі вже також визнають, що Росія ввела війська у східні українські області. Утім, сторони протистояння досі закликають до вирішення конфлікту за столом переговорів. Чи є сенс продовжувати спроби налагодження діалогу, якщо ситуація постійно погіршується?

С'юзен Стюарт: Я думаю так, я не бачу іншого виходу. Якщо зупинити діалог, то сторони просто продовжать воювати. На мою думку, це неприйнятна альтернатива. Звісно, це дуже проблематично. Передусім, коли зрозуміло, що Москва відверто бреше і навіть після очевидних доказів не визнає присутності своїх військ в Україні. Це не посилює довіру між сторонами та не створює атмосфери для предметного діалогу. І ситуація розвивається далі, позаду залишились дуже багато етапів конфлікту. Я вважаю, що на різних стадіях потрібно продовжувати діяти у відповідності до нинішньої стратегії.

Якщо говорити про ЄС чи Німеччину, то я бачу, що ця стратегія складається з трьох компонентів. По-перше, застосовуються санкції проти Росії. По-друге, здійснюються спроби налагодження діалогу між сторонами конфлікту. По-третє, надання різного роду іншої підтримки. І поки що це все, що може зробити ЄС, якщо виключати вирішення проблеми військовим шляхом. А ЄС виключає такий варіант. Тому залишається діяти в межах обраної стратегії з усіма трьома компонентами, у тому числі - будувати діалог. З часом переговори потенційно можуть стати більш плідними, ніж досі.

- Захід дотримується такої стратегії впродовж останніх місяців. Якими конкретними діями Європа може посприяти вирішенню конфлікту в Україні?

Сумніваюсь, що ЄС може вжити ще якісь заходи за межами обраної стратегії. Важливо те, що Євросоюз демонструє єдність, здатний узгодити позиції щодо санкцій, формату переговорів та дій щодо Росії.

Проблеми наразі, на мою думку, створює позиція США. Вони не дотримуються тієї ж стратегії у повному обсязі та зосереджуються здебільшого на санкціях (проти Росії. - Ред). Тому конфлікт дедалі більше сприймають як російсько-американське протистояння. Тенденція може посилитись, особливо після саміту НАТО та рішень, які потенційно можуть ухвалити. Як наслідок США ще більше демонізують в Росії, а це може привести до небезпечнішої ескалації. На мою думку, ЄС міг би переконати США діяти у рамках всіх елементів обраної стратегії, тобто більш активно сприяти налагодженню діалогу.

- На Вашу думку, санкції Заходу проти Росії ефективні?

Зважаючи на те, яку мету ставити. Якщо вважати, що санкції мали б змусити Путіна та його еліту змінити свої дії на Сході України, то вони неефективні. Однак я від початку не вірила у реалістичність такої мети. У цілому, вважаю, санкції мали інші цілі та з огляду на них стали ефективними. По-перше, вони мали показати єдність ЄС, адже у Росії у цьому постійно сумніваються. Москва намагається у двосторонньому порядку домовитись з окремими країнами і розколоти Євросоюз. Проте ЄС продемонстрував, що має єдину позицію щодо санкцій, які без сумніву вплинули на представників еліти в Росії, на фінансові ринки, на російський рубль, на інвестиційну активність закордонних підприємств в Росії, зростання відтоку капіталу тощо.

- На цьому тижні відбудеться саміт НАТО. Про надання військової підтримки Україні, як відомо, не йдеться. Які рішення можуть ухвалити в Альянсі з огляду на протистояння на Сході України?

Ці аспекти (військової підтримки. - Ред.) не настільки активно обговорювались перед самітом. Але у цілому деякі країни, що входять до складу НАТО, розмірковують над тим, чи можливе надання військової підтримки Україні та у якій формі. Я думаю, питання доволі суперечливе, тому малоймовірно, що НАТО спільно погодить якісь дії у цьому контексті. Більш реалістично виглядає перспектива надання підтримки української армії з боку окремих країн НАТО в односторонньому порядку.