Були часи, коли навіть місце, де розташовувалася штабквартира Федеральної розвідувальної служби Німеччини (Bundesnachrichtendienst, BND) трималося у таємниці. На її воротах у маленькому містечку Пуллах на південь від Мюнхена деякий час значилося: "Гуртожиток для держслужбовців".

Але вже давно настали інші часи. Нещодавно штабквартира BND переїхала з баварської провінції до німецької столиці і розташована наразі у самому серці Берліна. І керівництво розвідки, де працює загалом шість з половиною тисяч осіб, намагається представити її максмально відкритою до суспільства - наскільки це, звісно, можливо, коли йдеться про таємну службу.

Зараз у штабквартирі BND відкрилася велика виставка, присвячена роботі "бійців невидимого фронту". Відвідати виставку може будь-хто, але для цього потрібно заздалегідь забронювати час відвідування.

Шпигунський реквізит та пояс шахіда

На площі 400 квадратних метрів представлено близько 120 експонатів - від шпигунського спорядження часів "холодної війни" до комп'ютерної техніки, яка дозволяє аналізувати супутникові знімки місць запуску північнокорейських ракет. Що, до речі, і робить на очах здивованої публіки співробітник BND.

При цьому і в експозиції, і у коментарях екскурсоводів з BND усіляко наголошується, що робота з людьми, агентами, "людськими джерелами інформації", як і раніше, залишається найважливішою у діяльності розвідки, вона є важливішою за найсучаснішу техніку.

Реквізитом з фільмів про Джеймса Бонда здаються черевики зі схованим у підборах мікрочипом, щітка для одягу з таємним відділом, фотокамера, замаскована під пачку цигарок, та інше "традиційне" шпигунське обладнання 1960-х і 1970-х років. Причому воно було як на озброєнні західних розвідок, так і в арсеналі шпигунів зі Східної Європи, що працювали у ФРН. Як, скажімо, жіноча сумочка агентки "штазі" Ґабріелє Ґаст (Gabriele Gast), яка декілька років працювала та зробила кар'єру у радянському відділі німецької зовнішньої розвідки.

Про те, чим займається BND сьогодні, також розповідає багато експонатів. Це, наприклад, мініатюрні ракети "земля-повітря" з кризових регіонів планети, які ще називають зенітними гранатометами, - переносний зенітний ракетний комплекс, призначений для однієї людини. І ще один експонат, який показує, якою насправді небезпечною є робота розвідників, - пояс шахіда. Це, власне, не пояс, а щось на кшталт жилета, начиненого пластиковою вибухівкою і металевими кульками. Його німецькі розвідники привезли у Берлін з Афганістану. Яким чином пояс шахіда потрапив до їхніх рук, залишається таємницею.