«У моєму класі лише одна учениця-німкеня. Решта – представники інших національностей: турки, ліванці й багато інших. У нашій школі вчаться учні з дуже багатьох різних країн.»

Гельґе Дітріх працює вчителем в одній зі шкіл у районі Берліна Тірґартен. Він каже, що останнім часом знання німецької мови в учнів погіршуються.

«Існує проблема недостатнього знання мови учнями. Це означає, що учні погано розуміють вчителя на звичайних уроках.»

Слово за політиками

У першу чергу це стосується іммігрантів. У Німеччині дві третини таких дітей відвідують лише так звану „Hauptschule“, тобто загальну школу, найнижчу в системі німецької шкільної освіти. Причому третина через незадовільні знання не отримує атестату. Половина п’ятнадцятирічних дітей мігрантів настільки погано володіють німецькою мовою, як усно, так і письмово, що їм дуже складно знайти роботу. Схожі проблеми мають і діти робітників. Деякі мовознавці кажуть, що німецьке суспільство дедалі більше втрачає спільну мову, а з нею і спільне підґрунтя. Політики мусять щось робити, каже голова комісії з питань дітей у бундестазі Міріам Ґрусс:

«У нас справді існує проблема, коли зростає число дітей, як німців, так і іммігрантів, які недостатньо володіють німецькою мовою. На мою думку, боротися з цим треба починати якомога раніше. Уже в дитячому садочку чи в яслах треба надати можливість спілкуватися німецькою. Це можуть бути мовні ігри, а можуть бути спеціальні програми розвитку мови.»

Як це реалізувати на практиці, зараз обговорюють німецькі політики й представники організацій мігрантів. Справа в тому, що чимало дітей іммігрантів не ходять до дитсадочку. Можливо, є сенс змусити їх до цього, принаймні на один рік, каже Гаккі Кескін – голова турецької громади Німеччини, що об’єднує понад два з половиною мільйони людей. Голова Спілки турецьких бізнесменів у Німеччині Есреф Юнсаль пропонує встановити квоти для дітей мігрантів у школах – не більше 25 відсотків, щоб стимулювати вивчення мови й уникнути іммігрантської атмосфери.

Як розказувати мусульманам про християнство?

Тим часом Гельґе Дітріх, вчитель історії та голова Берлінської спілки вчителів, звертає увагу на іншу проблему – непристосованість німецької шкільної програми до потреб багатоетнічного суспільства. Адже сьогодні в Німеччині живуть християни й мусульмани, а шкільна програма розрахована на християнську більшість. Гельґе Дітріх:

«Учні походять з іншого культурного кола… Вони вивчають Коран. І спробуйте пояснити значення церкви у часи Середньовіччя учневі, який вважає християнство чужою і неприйнятною для нього релігією. Я б хотів, що ми вчителі, як німці, так і ті колеги, які мають іноземне походження, більше узгоджували плани уроків, зважаючи на культурне коріння учнів. Думаю, що це призвело б до більш успішного проведення уроків.»

За матеріалами кореспондентів