Спокійно і розмірено Віталій Петрук розповідає про плани щодо Чорнобильської АЕС на наступні роки. Виконувач обов'язків українського Держагентства з управління зоною відчуження їде автобусом разом з німецькою міністеркою екології до станції. Дорогою він розповідає, що на території 30-кілометрової зони планується зробити заповідник, а на полишених людьми землях є ідея розмістити великі сонячні електростанції. Мимохідь він зазначає: "У центральній частині зони відчуження, приблизно на третині її території, вже ніколи не зможуть жити люди, навіть через сто тисяч років". Надто високим є радіоактивне зараження, пояснює він.

Тоді, у квітні 1986 року, інженери проводили штатне випробування на четвертому енергоблоці ЧАЕС. Закінчилося воно вибухом реактора і масштабним викидом радіації. Кількість загиблих достеменно невідома. Близько 50 ліквідаторів наслідків аварії загинули у перші дні або померли від наслідків отриманих хвороб протягом наступних років. Ще декілька тисяч людей, за оцінками експертів ВООЗ, померли за кілька десятиліть після трагедії від хвороб, викликаних опроміненням. Близько 400 тисяч людей були евакуйовані із 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської станції. Загальна сума збитків оцінюється у 600 мільярдів доларів. Чорнобиль став символом небезпек атомної енергетики.

Нове укриття за два мільярди євро

Міністерка екології ФРН Барбара Гендрикс приїхала до Чорнобиля, аби ознайомитися з перебігом будівництва нового саркофага над зруйнованим реактором. Основна фаза робіт, як очікується, завершиться у листопаді цього року. Сталеву конструкцію, яка зводиться на будівельному майданчику поблизу реактора, на рейках насунуть над існуючим укриттям, яке вже тривалий час перебуває в аварійному стані. Новий сталевий "конфайнмент" розрахований на сто років. За цей час зі зруйнованого реактора мають бути вилучені високорадіоактивні уламки і рештки палива.

Нове сталеве укриття заввишки 110 метрів, завширшки 260 метрів коштуватиме близько двох мільярдів євро. Левову частку витрат взяли на себе країни "Великої сімки" та низка європейських країн. Німеччина виділила 300 мільйонів євро. "Коли йшлося про виділення коштів, ми наполягли на тому, щоб інші три реактори ЧАЕС були виведені з експлуатації", - розповідає Кай Вайденбрюк, який координує "чорнобильські" проекти у німецькому міністерстві екології.

Україна робить ставку на атомну енергію

Попри чорнобильську катастрофу, Україна і надалі робить ставку на атомну енергетику. 15 атомних енергоблоків виробляють близько 60 відсотків електроенергії країни. "Ми - бідна країна. Нам потрібна атомна енергетика", - каже виконувачка обов’язків міністра екології Ганна Вронська, яка супроводжувала Гендрикс під час відвідин ЧАЕС.

"Я не маю суттєвих сумнівів у тому, що нова захисна конструкція над зруйнованим реактором буде добудована і зможе виконувати свої функції", - зазначила Гендрикс, перебуваючи на будмайданчику "конфайнмента". Німецька міністерка впевнена, що до будівництва нового саркофага повсюдна українська корупція не добереться, бо проект втілює міжнародний консорціум.

Після відвідин ЧАЕС німецька делегація поїхала до Прип'яті. 50 тисяч людей 1986 року мусили залишити місто. Вони мали на збори лише лічені години. Сьогодні це місто-привид. Все поросло бур'яном. Одним із символів катастрофи стало оглядове колесо у парку розваг, яке тих пір так ніколи і не закрутилося. "Це дуже пригнічуюче видовище. Це - застереження всім, хто досі тримається за атомну енергетику", - не приховує своїх відчуттів німецька міністерка. Утім, Барбара Гендрикс розуміє, що інші країни не завжди можуть або хочуть слідувати прикладу Німеччини і відмовитися від атомної енергетики. "Ми, німці, не хочемо повчати інших. Всі країни мають самі вирішувати, як поводитися з темою атомної енергетики", - зазначила Гендрикс.