Німецька преса аналізує останні події в Україні - багатотисячні акції протесту, які відбулися на минулих вихідних, причини та наслідки відмови Києва від євроінтеграції та роль в цьому Москви.

Європа ще не втратила Україну

Євросоюз мусить показати свою здатність до переговорів перед самітом "Східного партнерства", який відбудеться 28-29 листопада, пише оглядач щоденної газети Die Welt у коментарі "Ми втрачаємо Схід?".

"Європа" в Україні - все ще синонім надії, тобто добробуту, безпеки та свободи, зазначає оглядач газети. Водночас він додає: це останнє, чого хотіла б у сусідніх пострадянських державах Росія під керівництвом Володимира Путіна. Росія прагне запобігти, щоб у сусідів постали відмінні від неї моделі держави й суспільства, зокрема - впевнене в собі громадянське суспільство. Німецька газета нагадує, що рішення Януковича призупинити євроінтеграцію України було ухвалене, по суті, після двох нашвидку зорганізованих зустрічей із Путіним перед вільнюським самітом. Хоча перед цим Янукович проголосив метою країни євроінтеграцію.

"Урешті-решт не справа Тимошенко, а чисте насилля Путіна змусило Київ змінити курс. Потенціал погроз, запроваджен влітку торговельні обмеження та знущання Росії, натяки зробити Україну банкрутом подіяли. Уряд України у своєму рішенні про зміну курсу висловився навдивовижу відкрито: на карту було поставлено національну безпеку", - пише Die Welt.

Але гру ще не закінчено і рішення Києва сказати ЄС "ні" не означає автоматичний вступ України до проекту Росії - пострадянського Митного союзу, зауважує німецьке видання. Просто Україна виграла трохи часу і буде й надалі сподіватися на пропозиції співпраці та допомоги з Заходу, прогнозує Die Welt.

"Такої ейфорії, як у 2004-му, не буде"

У коментарі "Розчаровані й роздратовані" мюнхенська газета Süddeutsche Zeitung зауважує, що в Україні настали бурхливі та хвилюючі часи. "Люди скаржилися, що уряд проґавив історичний шанс. Вони ще раз звеличили ідеали Помаранчевої революції. Вони згадали, що Великий брат у Москві приніс країні тільки лихо й несвободу", - пише оглядачка видання, нагадуючи про символічний збіг - на минулих вихідних українці згадували 80-ті роковини Голодомору та дев´яту річницю Помаранчевої революції.

Однак прогноз Süddeutsche Zeitung про нові протести радше негативний. "Такого приголомшливого, ейфорійного руху, як у 2004-му, цього разу вже не буде. У народу надто великий острах перед Росією та наслідками, які малює Москва: безробіттям, економічним спадом. Про Європу мріє багато хто - але не такою ціною", - вважає оглядачка німецького видання.

"Путін виявився кращим шахістом"

Натомість білефельдська газета Westfalen-Blatt критикує політиків ЄС. "Європейські політики нібито роками готувалися до Угоди про асоціацію з Україною... Чи вони не знали, що Росія робитиме все, щоб утримати Україну від наближення до ЄС? Протягом останнього тижня вони робили вигляд, буцімто рішення української влади стало для них несподіванкою", - пише видання.

Українському уряду, який сидів на двох стільцях, Путін пообіцяв дешевший газ, натомість європейські дипломати прийшли з політичними вимогами про більшу демократію, зазначає газета. "Хоч вони й пообіцяли необмежену торгівлю з Євросоюзом, ЄС мав би з цього більший зиск, ніж слабка українська економіка", - вважає оглядач.

На думку Westfalen-Blatt, у відносинах ЄС та України йшлося не лише про справу Тимошенко, права людини та демократію, а саме про економічний вплив. "Європейський Союз мав би трохи ширше відкрити свій гаманець (для України - ред.). Але це було для нього надто дорого… Путін просто виявився кращим шахістом", - робить висновок газета.