Вважається, що Німеччина – якщо не взірець свободи слова, то щонайменше законодавець. Але черговий конфлікт показує, що само по собі громадське мовлення ще не гарантує дотримання свободи думки - за неї треба боротися.

Одкровення Брендера

Контракт головного редактора ZDF Ніколауса Брендера завершується 31 березня. Його не подовжили. За наполяганням провладного Християнсько-демократичного союзу. У відповідь Брендер в інтерв’ю тижневику «Шпіґель» описав непривабливу «кухню» громадсько-правової журналістики. В інтерв’ю «Шпіґелю» опальний шеф-редактор сказав, що ідею громадського контролю ZDF з боку різноманітних суспільних груп - «перекручено»: «Партіям підпорядковуються суспільні групи, представлені в наглядових радах».

Свій вплив, за словами Брендера, політика демонструє таким чином: «Є державні відомства, котрі дзвонять у телерадіоорганізації в своєму регіоні впливу та хвалять або журять – залежно від того, чи сподобався репортаж. У мене самого хронічно напружені стосунки з речниками уряду від Уве-Карстен Геє до Ульріха Вільґельма, які весь час намагаються вплинути на висвітлення подій.»

Як "чорні" з'їли незалежного редактора

Нинішній конфлікт породив прем’єр-міністр землі Гессен Роланд Кох, у лютому 2009-го. Він закликав не подовжувати контракт багаторічному головному редактору ZDF Брендеру, оскільки рейтинги каналу знизилися і насамперед рейтинги інформаційних передач. Насправді частину аудиторії втратили, починаючи з 2002 року, і новини ZDF, і іншого громадського телеканалу ARD, і практично всі інші новини на телебаченні. Фахівці пояснюють це, перш за все, зміною звичок глядачів –на користь новин в інтернеті.

Втім, гессенський прем’єр-міністр Кох – один з 14 членів правління ZDF. Цей орган громадського нагляду з давніх-давен поділений на кола «друзів» соціал-демократів - «червоних» - та консерваторів – «чорних». Канал ZDF був заснований 1962 року за ініціативою тодішнього канцлера, християнського демократа Конрада Аденауера. З тих пір у наглядових радах ZDF зазвичай засідала більшість друзів «чорних», розповідає медіа-експерт Йорґ Ваґнер: "Зовсім не випадково ЦДФ спочатку називали «телебаченням Аденауера», адже Аденауер хотів зробити його державним телебаченням, але йому це не вдалося. Проте домінувало завжди «чорне» коло друзів. І вплив, аж до найвищих посад, був доволі офіційним."

«Чорне» коло друзів має сьогодні у правлінні ZDF 9 голосів, «червоні» - лише 5. Колишній генеральний директор Західного німецького телерадіомовлення (WDR) Фріц Пляйтґен вважає у принципі легітимним те, що регіональні представники партій мають право голосу в наглядових радах громадсько-правових каналів. Зрештою, саме регіони відповідають за функціонування та збереження телерадіосистеми, каже Пляйтґен: "Однак у мене таке враження, що ми маємо той рідкісний випадок, коли нарікання справедливі – окремі партії намагаються зробити телебачення своєю здобиччю."

За і проти конституційного подання

Ніколаус Брендер має репутацію підкреслено незалежного журналіста, котрий не підкоряється схемі «червоних» та «чорних» друзів. В своїх коментарях він навіть атакував політиків, які сидять в наглядовій раді, зокрема баварського прем’єр-міністра Едмунда Штойбера. Але відправляти журналіста у відставку лише за це багато оглядачів вважають жахливим порушенням свободи слова.

Професор Матіас Корніль з університету Майнца був одним з 35 викладачів державного права, які у відкритому листі апелювали до свободи, яку Конституція гарантує громадсько-правовому телебаченню. Корніль критикує, що, на відміну від інших громадсько-правових телекомпаній, у наглядовій раді ZDF надто багато представників держави. І це науковець вважає порушенням Основного закону: «Установи телебачення та радіомовлення повинні мати автономію, тобто, бути організованими в такий спосіб, щоб рішення про наповнення ефіру ухвалювали особи, яких не могла б контролювати держава».

Перевірка конституційності могла б звільнити громадське телебачення від впливу можновладців. Але для конституційного подання потрібне звернення третини депутатів Бундестагу. Як це не дивно, ініціативу гальмують «червоні» – соціал-демократи, вони, нагадаємо, в наглядовій раді ZDF у меншості. Представники СДПН виступають за м’якший варіант реформи - створення робочої групи, яка б внесла зміни до статуту ZDF.

Автори: Людґер Фітткау, Захар Бутирський

Редактор: Тетяна Бондаренко