У суботу близько 700 осіб зібралися перед будівлею Відомства федерального канцлера у Берліні на мітинг проти "злочинних біженців". Багато хто з мітингарів говорив російською. У неділю відбулись мітинги в інших містах Німеччини. У федеральній землі Баден-Вюртемберг поліція нарахувала до 3000 учасників. Це повідомлення інформагентств та репортерів DW.

"Ми захищаємо наших дружин і доньок", - можна було побачити на плакатах, а почути - "захищаэмо християнські та німецькі цінності". Приводом для зібрань стало уявне зґвалтування уявними "біженцями 13-річної російськомовної дівчинки в Берліні". Російські ЗМІ намагалися перевершити один одного у подробицях, від яких холола кров, навіть підвісили до повідомлення відео зі свідченнями одного з ґвалтівників. Щоправда, це відео вже років шість, як висить на YouTube.

Факти давно відомі. Не було ні викрадення, ні зґвалтування. Немає навіть слідів статевих зносин. Навіть адвокат дівчинки говорить не про зґвалтування, а про випадок педофілії. Сексуальні контакти будь-якого роду з неповнолітньою, навіть "за обопільною згодою" - все одно злочин. Прес-секретар берлінської прокуратури Мартін Штельтнер в інтерв'ю DW підтверджує, що підозрюваного у злочині встановлено. Слово за судом. Це передісторія.

Совок живий. І в Німеччині теж

У давні радянські часи партія ставила завдання: виховати нову, радянську людину. Радянського Союзу більше немає, комуністи в Росії - злодійкуватий пережиток, а от радянська людина і совок - живі. Особливо в Німеччині.

Одна з них сидить за касою в гастрономі у Бонні. Пристойно говорить німецькою, але "зі своїми" тут же переходить на російську. "Ой, мамцю, яка я щаслива!" - вона на тиждень злітала до Пітера. Ні, в Ермітажі не була, в Маріїнці і поготів: "Зате я бачила будинок, де народився Путін!" Не завадив їй запах котячої сечі в під'їзді? Це запитання ставити було не варто, більше вона зі мною не вітається.

Між іншим, її чоловік до Пітера не поїхав. У квартирі у них два телевізори. Чоловік - етнічний росіянин - дивиться американські серіали німецькою, дружина, німкеня з Сибіру, - винятково російські канали.

Високоосвічений, у спілкуванні незвичайно тактовний і толерантний знайомий в Берліні зривається з котушок, щойно трапляється згадка про Україну. Він свято вірить, що всі українці - "фашисти", вірить у розіпнутих хлопчиків і спалених заживо жінок. Це ж по телевізору показували! По якому? По російському. Німецьке він не дивиться. "І взагалі, немає чого Заходу в цю справу лізти. Ми, слов'яни, самі між собою розберемося!" При цьому він забуває, що перебрався до Німеччини за єврейською візою.

У кожного свої таргани

У радянські часи всі жартували про телебачення. Немає у крамниці молока - повісь бідон на телевізор, через край набіжить. Зрозуміло, що багато переселенців недовіру до радянського телебачення перенесли на німецьке. Не зрозуміло, чому вони оскаженілій російській пропаганді вірять. Чи все-таки зрозуміло?

При переїзді до Німеччини більшості довелося залишити в Росії чи Казахстані весь свій скарб. Але голову і виховання вони взяли з собою. Суспільствознавці називають це соціалізацією, крилатий російський вислів - тарганами в голові.

Більшість чудово влаштувалась у Німеччині. Деякі, наприклад, співачка Олена Фішер, яка приїхала сюди дитоною з батьками, навіть зірками стали. Повертатися ніхто не хоче, хіба що погостювати, відтягнутися в ролі багатого західного дядечка. А ось в Німеччину багато і за 20 років "не в'їхали". Чим довше вона залишається для них чужою, тим світлішими стають спогади про країну їхньої молодості.

Ось і вірять вони в теорії змов. Ось і вірять вони радянській пропаганді і гаслам правих популістів всіх мастей. А у найактивніших невдах ще й вождизм прорізається. То вони намагаються партію російських німців в Німеччині організувати, то демонстрацію очолити.

Прихильники теорії змов відразу угледіли б тут волохату руку ФСБ з пачкою доларів. Але ні, багато російськомовних громадян у Німеччині виходять на демонстрацію на захист "німецьких цінностей і німецької культури" абсолютно безкорисливо. На те вона і демократія, у кожного є право на власних тарганів у голові. Кому, як не мені, це знати - я й сам російський німець.