Футбольні вболівальники, мабуть, вже й забули про лютневий матч між "Шахтарем" і "Баварією". Бліда гра завершилася "нульовою" нічиєю, і після поразки 0:7 у Мюнхені українська команда невдовзі вибула з турніру. Однак той приїзд футбольних зірок з Німеччини мав особливе продовження, про яке мало хто знає. Річ у тім, що саме після візиту "Баварії" до України німецький благодійний фонд H.O.P.E. взявся допомагати двом дитячим лікарням у Львові і одній у Лисичанську. Про роботу фонду в інтерв’ю DW розповів його засновник Вольфґанґ Понто.

Deutsche Welle: Пане Понто, фонд H.O.P.E. - доволі молода ініціатива, але те, що вдалося уже зробити для лікарень Львова і Лисичанська, - вражає. Це і сучасний ремонт палат, дороге медичне обладнання, хірургічні інструменти. Як розпочиналася ця ініціатива?

Вольфґанґ Понто: Так, ми доволі молоді, фонд засновано лише півроку тому, хоча ідея створення виникнула набагато раніше. Все почалося з мого першого візиту в Україну. Коли у лютому разом з ФК "Баварія" (Мюнхен) ми завітали до дитячого опікового відділення 8-ї лікарні Львова з благодійним подарунком. Тоді я одразу зрозумів, що така допомога має бути не одномоментною, що цю справу треба ставити на потік. Причому, наша мета - це допомога діткам, які потерпіли від опіків і різного роду травм, ми не опікуємося всією лікарнею.

Скільки проектів Ви зараз підтримуєте?

Наразі допомагаємо опіковому і офтальмологічному відділенням у Львові і пульмонологічному у Лисичанську. Там дітки з дихальними захворюваннями. Причому для лисичанських дітей обладнання та матеріали ми отримуємо у співпраці з спеціалізованою клінікою Вальсбурга. Бо вони краще знають, чого потребують такі пацієнти. Інші клініки надають нам спеціальний матеріал, який використовують при перев’язках опіків тощо. Загалом ж співпрацю налагоджено з шістьма німецькими лікарнями.

Як часто вдається відправляти зібрану допомогу, про які суми йдеться?

В середньому щомісяця кур’єр забирає ліки і матеріали. Зараз ми привезли до львівського опікового відділення чимало хірургічних інструментів - затискачі, скальпелі, аналізатор крові. Все, що потребують операційні і чим можна врятувати не одне маленьке життя. Мені складно оцінити вартість саме цієї допомоги, бо я не є медичним фахівцем, але припускаю з розмов хірургів, що йдеться про десятки тисяч євро. Інструменти потребують хірурги цієї лікарні.

Чи не виникає проблем на кордоні?

Поки з кордоном все гаразд, аби не наврочити, хоча я чув від інших доброчинців, що вантаж нерідко затримують.

Серед Ваших благодійників є чимало спортсменів, людей мистецтва. Як Ви їх переконуєте у потребі допомогти?

Здебільшого це особисті контакти. Але добродійність, як і волонтерство, нагадує такий собі мережевий маркетинг. На своїх сторінках спортсмени розміщують інформацію, передають один-одному, і так росте мережа. За півроку у нас вже гарний результат. Щодо митців, то одразу їм наголошую, що гроші - для хворих дітей в українські лікарні. Моїх розповідей зазвичай вистачає, здебільшого довіряють. Але підприємці та люди бізнесу можуть завжди зайти на наш сайт і перевірити використання пожертв, там вони побачать фото і звіти.

У розмовах з українськими громадськими організаціями активісти нарікали, що німецький благодійник став більш обережним, навіть у певній мірі інертним. Чи зауважуєте Ви цю інертність?

Гадаю, німці дуже охоче допомагають, коли знають куди саме йде їх пожертва. Інша справа, що коли кошти надходять у доволі великі організації, то ця упевненість зникає. Говорячи про Н.О.Р.Е., то у нас дуже вузька спеціалізація, і всі доброчинці конкретно знають, що їх допомога дійде саме до цієї дитини, саме у цю лікарню. І це є великим мотиватором. А якщо я просто говоритиму "для України", то зрозуміло, що отримати щось - нереально.

На Ваших сторінках у соцмережах є чимало фото з лікарень, де умови перебування дітей, м’яко кажучи, не найкращі. Є також фото з вулиць Львова. Як часто доводиться використовувати фото як аргумент для доброчинців?

Не часто, але вони завжди доступні. А вулиці Львова - це моя слабість, це особливе відчуття. Я дуже-дуже люблю це місто, повертаюся щоразу сюди як додому, хоча моє рідне місто Ванген. У Львові я вже маю багато добрих друзів, і насолоджуюсь кожним днем перебування. Тут я відключаюся від своєї основної роботи.

А що є Вашим основним заняттям?

Я - підприємець. А допомога дітям стала справою моєї душі і мого серця. Це уже як спосіб життя.

Для збору пожертв фонд також організовує різноманітні акції. Що у найближчих планах?

Боксерський турнір. 18 грудня у Вангені - рідному місті Н.О.Р.Е. кращі боксери-аматори з України змагатимуться з німецькими боксерами. У програмі також виступи чемпіонів з карате, а музичного забарвлення додасть переможець шоу талантів співак-музикант Даніель Шумахер. У такий спосіб до пожертв долучаться і українські спортсмени. Ми плануємо зібрати близько 250 тисяч гривень на ремонт операційної та ще чотирьох лікарняних палат у 8-й міській клінічній лікарні.