У просторому залі одного з київських готелів яблуку немає де впасти - до півтисячі учасників зібрались на українсько-німецький бізнес-форуму. Серед учасників конференції - представники таких всесвітньовідомих німецьких компаній, як Siemens, BASF, Metro, Leoni, Kromberg & Schubert, Knauf, HeidelbergCement. Всі вони не один рік присутні в Україні і знають, що працювати на цьому ринку надзвичайно складно.

"Ця країна потребує змін, тут є ще багато проблем, але водночас тут, на відміну від Центральної Азії, куди всі намагаються перемістити виробництво, в Україні є розвинені потужні порти та транспортна інфраструктура. Тож великі європейські концерни можуть інвестувати сюди", - каже Берн Людевіг, член правління невеликої німецької компанії CLAAS, яка випускає та продає сільськогосподарську техніку.

Все плинне, бюрократія незмінна

Людевіг наголошує, що його компанія, попри дворічний економічний спад через конфлікт на сході України, не збирається йти з цієї країни. "Наш оборот капіталу тут становить зараз 80 мільйонів євро. В наступному році хочемо довести його до 100 мільйонів". При цьому бізнесмен не приховує, що бюрократія, нестабільна фінансова та банківська системи, затяжні судові процеси, які доводиться компанії вести через невиконання договорів, ускладнюють ведення бізнесу. 

Сільвіо Тідо, генеральний директор виробника будівельних матеріалів HeidelbergCement, наголошує, що його компанія особливо відчула збройний конфлікт на Донбасі, адже її основні виробничі потужності були розташовані саме на сході України. Однак HeidelbergCement не збирається здаватися. "За два роки ми сподіваємося надолужити те, що втратили. В Україні це можна зробити, адже країна зростає", - вважає Сільвіо Тідо.

З цим погоджується й Карстен Майєр, фінансовий директор Kromberg & Schubert. Ця компанія виробляє в Україні електромережі для відомих німецьких автомобільних брендів Mercedes, Volkswagen, BMW. "За останні десть років в Україні багато чого змінилося на краще. Тут можна успішно працювати. Але одне незмінне - це бюрократія. Тут постійно треба отримувати дозволи на все. Західні стандарти запроваджені ще не скрізь", - зауваважує Майєр. Водночас, за його словами, сильними сторонами України є те, що в країні через введення єдиного митного вікна покращилася ситуація з митним оформленням.

Майєр звернув увагу також на освіченість працівників та мотивацію до роботи. За його словами, нині багато молоді працює на заводах його компанії у Луцьку. "Щоправда, тут висока специфічна плинність кадрів. Навесні нікого не знайдеш на роботу - всі садять городи, як впораються - знову на роботу", - сміється Карстен Майєр та додає, що його компанія будує ще одне підприємство на чотири тисячі робочих місць.

На перспективу

Представники українського уряду закликають міжнародних інвесторів розширювати свою діяльність в Україні. Заступниця міністра економічного розвитку та торгівлі Наталя Микольська наголошує, що, співпрацюючи з українськими компаніями, німецький бізнес може скористатися не тільки українським внутрішнім ринком, а ринками третіх країн, з якими Україна уклала угоди про зону вільної торгівлі.

"В Україну можна завозити сировину і матеріали з нульовими ставками для того, щоб експортувати далі на інші ринки. Зраз у нас 16 угод про вільну торгівлю з 45 країнами світу", - повідомила в розмові з DW Наталя Микольська. У профільному міністерстві наголошують, що Німеччина після Кіпру та Нідерландів є третім за обсягами іноземним інвестором в Україні. Німецькі інвестиції складають 5,4 мільярда доларів. 

Новий час, нові формати співпраці

Ці інвестиції можуть в кілька разів збільшитися, очікують в Україні. Сподівання покладаються, зокрема, на новостворену Німецько-українську промислово-торговельну палату, яку презентував на форумі її президент Андреас Лір. "Я не хочу говорити про якийсь бум, але в Україні є помітне зростання, покращення. Тому німецький інвестори вкладають гроші в Україну: у меблеву галузь, переробну, будівельну. Все це ще не відображено в статистиці, але воно вже є. І якщо вибудувати рамкові умови, то співпраця може тільки збільшитися. Саме цим займатиметься торговельна палата", - наголошує Андреас Лір.

За його словами, пріоритетним напрямком роботи Німецько-української промислово-торговельної палати буде налагодження зв’язків між малими та середніми підприємствами двох країн. Лір переконаний, що німецький бізнес нині вимушений переорієнтовуватися й шукає для себе нових партнерів та ринки збуту. "Є багато німецьких підприємств, які працювали в Росії чи продавали туди свою продукцію. Зараз міняються правила гри і для цієї продукції шукають інші ринки збуту", - каже Анреас Лір.

Німецько-українська промислово-торговельна палата є частиною всесвітньої мережі німецьких закордонних промислово-торговельних палат із 130 офісами в 90 країнах світу. Основне завдання палати - сприяння торговельним та інвестиційним відносинам між німецькими й українськими підприємствами. Німецько-українська промислово-торгівельна палата стала другим офісом у східній Європі. Подібна палата відкрита в Москві у 2007 році.