Deutsche Welle: Пане Вельманне, на Ваш погляд, переговори в Мінську щось принесли?

Карл-Ґеорґ Вельманн: На це поки не схоже. Жодного конкретного результату оголошено не було. Пан Путін заявив, що це, мовляв, внутрішньоукраїнська справа, до якої він не має стосунку. Проте це є черговою неправдою. Тому що насправді Росія веде війну проти України. І на українській державній території вже з'явились російські солдати. Отже, Росія є напряму відповідальною (за ескалацію ситуації. - Ред.) і могла б дуже швидко забезпечити припинення цього конфлікту. Звичайно, те, що взагалі відбуваються переговори, це плюс. Добре і те, що є діалог між двома керівниками. Також позитивом можна вважати заяву Порошенка про існування плану мирного врегулювання. Однак позитивний результат поки що не проглядається.

- Щонайпізніше після затримання на українській території військовослужбовців російської армії стало зрозуміло: Росія дедалі відкритіше стає активною стороною конфлікту. Німеччина буде на це реагувати?

- Німеччина буде реагувати спільно зі своїми партнерами по ЄС та НАТО. Вже за тиждень в Уельсі відбудеться саміт НАТО. Генеральний секретар Альянсу вже оголосив додаткові заходи безпеки. Можна собі уявити ухвалення додаткових санкцій. Ось таким чином ми будемо діяти далі. Однак при цьому ми чітко кажемо: врешті-решт, має бути знайдений політичний шлях. І ми будемо робити все від нас залежне, щоб знайти його спільно - співтовариством західних країн та у співпраці з українською владою.

- У суботу ескалація на Сході України та роль у цьому Росії буде обговорюватись на саміті Євросоюзу. ЄС хоче посилити тиск на Москву? Якщо так, то яким чином?

- На мою думку, це цілком можливо. Ми не хочемо робити нічого, що призвело б до ще більшої ескалації ситуації. Проте, якщо ми і далі спостерігатимемо активну участь Російської Федерації у бойових діях в Україні, будуть запроваджені додаткові санкції. Тоді вони будуть неминучими.

- Те, що представники ЄС прибули до білоруської столиці, попри дипломатичний бойкот цієї країни, очевидно, є новим знаком у бік Мінська. Лукашенко знову бажаний гість в ЄС?

- Зважаючи на ведення Росією війни в Україні, ми повинні проводити прагматичну зовнішню політику. І тому було дуже мудро з боку представників Європейського Союзу, зокрема, леді Ештон, що вони побували там. Треба починати діалог з Білоруссю та негайно переглядати політику щодо цієї країни.

- Німеччина вимагає припинення вогню. Таким чином, береться у розрахунок те, що захоплені території принаймні у найближчій перспективі залишаться в руках сепаратистів? Фактично це буде означати новий заморожений конфлікт.

- Так, і саме тому ми це не підтримуємо. Ми підтримуємо план українського керівництва, який складається з трьох пунктів. По-перше, припинення вогню - стрілянині та вбивствам має бути покладено край. По-друге, має припинитись підтримка росіянами сепаратистів. І, по-третє, має бути перекрито кордон для поставок озброєнь, військового спорядження та найманців з Росії в Україну. А Росія хоче якраз протилежного. Вона хоче заморозити нинішній стан. Якщо так станеться, тоді ситуація буде, як у Придністров'ї, Абхазії, Південній Осетії. А це є неприйнятним.

- Між тим і усередині німецької коаліції є різні погляди на вирішення цього конфлікту. Віце-канцлер Зіґмар Ґабріель говорить про федералізацію, Анґела Меркель – про децентралізацію України. В чому, власне, різниця?

- Це термінологічні нюанси. Ми в Німеччині маємо добрий досвід зі своєю системою федералізації. Однак в Україні це слово має негативний відтінок, оскільки росіяни розуміють під цим дещо інше. Під "федерацією" вони мають на увазі те, що Східна Україна практично стане незалежною від Центральної України, і Крим теж. Тому розумніше говорити про децентралізацію або регіоналізацію. Щодо необхідності цього не сперечаються навіть у самій Україні. Навіть Порошенко та Яценюк казали: треба посилювати регіони, надати у їхнє розпорядження власні фінансові ресурси. Схожим чином, як ми це уже понад 60 років робимо у ФРН.