Припинення вогню й зміни до конституції - паралельні процеси
Лілія Гришко, Київ5 лютого 2016 р.
Врегулювання на Донбасі не можливе без припинення вогню, заявляють німецькі дипломати в ОБСЄ. Серед пріоритетів ФРН під час головування в цій організації - домогтися виконання мінських домовленостей.
Реклама
Німецькі дипломати та експерти, які працюють в Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), вирішили з перших рук дізнатись про ситуацію навколо врегулювання збройного протистояння на Донбасі. З цією метою цього тижня відвідала Україну керівниця робочого штабу з питань головування Німеччини в ОБСЄ Антьє Леендертсе. ФРН, яка вважається ключовим посередником у врегулюванні конфлікту на сході України, перебрала головування в цій організації на початку січня.
"Врегулювання ситуації можливе лише за умови досягнення стійкого перемир'я або припинення вогню. І тут роль мінських домовленостей важко недооцінити. Потрібно працювати саме у цьому напрямку", - заявила Леендертсе, виступаючи в четвер, 5-го лютого, на прес-конференції в Києві. За її словами, повне припинення вогню на українському сході та політичні кроки щодо надання окремим районам Донбасу особливого порядку самоврядування мають відбуватися одночасно. При цьому дипломат нагадала, що зміни до української конституції стосовно запровадження особливого порядку в деяких районах на Донбасі, мають носити перехідний або тимчасовий характер.
Мандат без змін
Нині за виконанням мінських домовленостей на Донбасі слідкує Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ. До складу цієї місії входять представники країн-членів ОБСЄ, зокрема і спостерігачі від Росії. З боку українських військових є багато нарікань щодо присутності російських спостерігачів у Спеціальній спостережній місії та взагалі до роботи місії на лінії розмежування. Зокрема, 2 лютого штаб АТО закинув СММ ОБСЄ бездіяльність, оскільки міжнародні спостерігачі не реагують на повідомлення про обстріли бойовиками українських позицій, а саме - на контрольному пункті в’їзду та виїзду "Зайцеве", а також в інших населених пунктах.
За словами Антьє Леендертсе, українська сторона, однак, офіційно не повідомляла про непорозуміння між українськими військовими та спостерігачами СММ. "Після зустрічей з представниками української влади у мене склалося враження, що вони задоволені роботою спостерігачів. У мене немає підстав сумніватись",- зазначила дипломат.
Далі Леендертсе наголосила, що зараз у Відні в рамках головування Німеччини Постійна рада ОБСЄ обговорює питання, чи є потреба змінити чи розширити мандат Спеціальної моніторингової місії в Україні. "Ми обстоюємо позицію, що змін нині не потрібно. Цей мандат СММ має бути продовжений у тому вигляді, як це було досі", - зазначила керівниця робочого штабу з питань головування Німеччини в ОБСЄ.
Крим у пріоритетах
На запитання DW, чи винесено на порядок денний головування Німеччини в ОБСЄ також питання деокупації Криму, Леендертсе відповіла: "Крим завжди проходить через порядок денний засідань нашої Постійної ради ОБСЄ і буде предметом нашої уваги або нашої діяльності впродовж усього року". За словами Леендертсе, однією з причин, чому Німеччина розпочала головувати в ОБСЄ, була анексія Криму Російською Федерацією, що було здійснено всупереч норм міжнародного права. Анексія Криму, на переконання дипломата, є неабияким викликом, тому що ставить під питання архітектуру безпеки в Європі. "Ми не визнаємо анексії Криму", - наголосила Антьє Леендертсе.
Рани конфлікту на Донбасі
Попри офіційне припинення вогню, Донбас і далі перебуває у стані прихованої війни, паралізований економічно і політично. Репортаж фотографа Крістофера Бобина з лінії зіткнення.
Фото: DW/C. Bobyn
Приміщення з видом
Поблизу Маріуполя український військовий стежить за позиціями сепаратистів крізь пролом від артилерійського снаряду. Позиції підрозділу розташовані у колишній будівлі санаторію, який опинився на лінії зіткнення і був ущент зруйнований. Попри офіційний режим припинення вогню, обстріли трапляються щодня.
Фото: DW/C. Bobyn
Втрачений рай
Військовослужбовець патрулює територію зруйнованого дощенту села Широкиного - передмістя Маріуполя. Курортне село на узбережжі Азовського моря найбільших руйнувань зазнало у серпні. До війни у ньому щоліта відпочивали тисячі туристів. Нині тут - передові позиції українських військ. За 600 метрів узбережжям знаходяться позиції бойовиків.
Фото: DW/C. Bobyn
В окопах
Окопи неподалік від Маріуполя нагадують радше картини Першої світової війни. Безугавні обстріли та снайперський вогонь на цій ділянці фронту тримають військовослужбовців у постійній бойовій готовності, поки вони посилюють свої позиції для тривалого конфлікту. Земляні окопи та особливо підсилені деревом бліндажі - це не лише укріплення, а й помешкання для військовослужбовців на час війни.
Фото: DW/C. Bobyn
На фронті
Ця позиція на Донецькому фронті знаходиться лише за 500 метрів від позиції проросійських сепаратистів. Під час мобілізації до українського війська призвали тисячі громадян. Чисельність Збройних сил зросла з 130 тисяч до 280 тисяч осіб. Тепер мобілізовані з різних прошарків суспільства несуть службу на 200-кілометровому фронті, що простягнувся степами і впирається в узбережжя Азовського моря.
Фото: DW/C. Bobyn
З телебачення - в окопи
31-річна акторка Алла нині співпрацює з одним з волонтерських загонів. Волонтери допомагають мирному населенню, яке досі проживає у зоні конфлікту, а також забезпечують військових медикаментами й необхідними речами. Жінок мобілізація не торкнулася, тож вони на війні добровільно. "Мій друг був офіцером і сказав мені, що я маю послужити своїй країні під час війни. Я погодилася", - каже Алла.
Фото: DW/C. Bobyn
Перерва від війни
З протитанковим гранатометом РПГ біля ліжка Алла читає Facebook після дня на лінії фронту та душу з води у пляшках. Алла проживає поряд із 20 військовослужбовцями-чоловіками у приміщенні санаторію. Товариші спорудили для неї імпровізовану особисту кімнату, яку обгородили книжковими шафами та душовими фіранками. "Вони хороші хлопці, мої друзі. Я їм довіряю", - каже Алла.
Фото: DW/C. Bobyn
Міжнародна підтримка
Лікарі-волонтери з Канади проводять операції поранених військових у Київському військовому госпіталі. З Канади прибула група із 40 фахівців для проведення складних операцій, які не під силу їхнім українським колегам. Громадяни Канади та інших країн з чисельною українською діаспорою відіграли вирішальну роль у фінансовому й технічному забезпеченні, якого Україні бракувало в умовах війни.
Фото: DW/C. Bobyn
Шрами війни
28-річний киянин Андрій отримав поранення від вибуху міни на Донеччині. Його мають прооперувати хірурги з Канади, аби зменшити площу шрамів та видалити шрапнель з обличчя. Осколки настільки великі, що на щоках та лобі можуть триматися магнітики. До війни Андрій мав бізнес у сфері комунікаційних технологій. Перш ніж повернутися до роботи, він має відбути річний термін служби в армії.
Фото: DW/C. Bobyn
Домашній фронт
Катя у своїй київській квартирі, де вона живе із двома доньками, дворічною Дашею та дев'ятирічною Анною. Її чоловіка мобілізували - він служить біля Маріуполя. "Мені тут просто жахливо без нього, - каже Катя. - Мені не потрібен великий будинок чи багато грошей, а лише щоб тут був мій чоловік та ростив своїх доньок".
Фото: DW/C. Bobyn
Дім далеко від дому
Чоловік Каті - 29-річний Максим - сидить на своєму ліжку в дерев'яному бліндажі поблизу Маріуполя. Вже три останніх місяці це - його дім. До мобілізації він займався імпортом одягу з Німеччини, який реалізовував у трьох власних магазинах одягу. Нині вони простоюють зачинені, адже немає кому керувати бізнесом. Після служби в армії йому доведеться переобладнати магазини та поновити контракти.
Фото: DW/C. Bobyn
Примарний мир
Український військовослужбовець на КПП неподалік від Донецька. Попри режим припинення вогню, перемир'я щодня порушується обстрілами та снайперським вогнем. Така окопна позиційна війна на виснаження з вогнем без розбору змусила населення Донбасу залишити свої домівки або ж зробила його життя нестерпним. Стан псевдовійни паралізував регіон економічно та політично.