Біофізик працює таксистом, інженер - садівником, а менеджер-адміністратор - офіціантом. За даними, що наводять у німецькому фонді Mercator, близько 500 тисяч людей, які отримали освіту за кордоном, працюють в Німеччині не за спеціальністю. Причина часто одна: до "чужих" дипломів німецькі роботодавці ставляться доволі скептично - попри нестачу спеціалістів у самій Німеччині.

Невизнаний фахівець

"Уся проблема у складній системі визнання дипломів. Особливо це стосується так званих "регламентованих" професій, таких як лікар чи вчитель: річ у тім, що в Німеччині навчальні програми за цими спеціальностями ретельно контролюються", - пояснила співробітниця проекту зі сприяння власникам іноземних дипломів Тіна Клостермайєр.

У Німеччині кожна федеральна земля висуває власні вимоги до таких фахівців. Тому на труднощі із працевлаштуванням наражаються не тільки іноземці, а й часом випускники з інших федеральних земель. До того ж відіграє роль і конкретна спеціалізація: техніко-математичний ухил сприймається працедавцями більш прихильно, ніж гуманітарний чи педагогічний, пояснює Тіна Клостермайєр.

39-річна Рута Печі переконалась у цьому на власному досвіді. Після закінчення університету у Литві за фахом "Business Administration" молода бакалавр приїхала до Німеччини за програмою Au-Pair і, зустрівши нареченого, залишилась жити в країні. "Я зовсім не очікувала, що мій диплом тут - просто папірець, мені не вдалось влаштуватись навіть на практику", - пригадує вона в інтерв'ю радіо Deutschlandfunk.

З дипломом - за дипломом!

З подібною проблемою стикнулась і 27-річна Резида Бах, яка приїхала до Німеччини з Ульянівська, що у Росії, де вона отримала диплом інженера з теоретичної механіки та працювала на великому підприємстві у сфері охорони здоров'я. Резиді, за її словами, "пощастило": її російський диплом тут прирівняли до диплома бакалавра. "Ось тільки зарубіжні бакалаврські дипломи не викликають у німецьких роботодавців особливої довіри", - відзначає Тіна Клостермайєр в інтерв'ю DW.

Рута, Резида, інженер-будівельник Максим Чеботарьов з Казахстану та інші іноземці були одними з перших учасників проекту ProSalamander. За словами однієї з його керівників Катарини Якоб, стипендіатами пілотного проекту стали випускники зарубіжних вузів у віці від 24 до 49 років, які переїхали до Німеччини з 12-ти країн світу. 25 з них навчаються зараз в Університеті Дуйсбурга-Ессена і 15 - у Регенбурзькому університеті.

Довчитись нашвидку

ProSalamander - це програма підтримки іноземних випускників вузів за допомогою перекваліфікації в університетах Дуйсбурга-Ессена та Регенсбурга. Цей проект пропонує іноземцям "довчитись" та отримати німецький диплом за своєю спеціальністю. Стати бакалавром чи магістром таким чином можна у надзвичайно стислі строки: протягом двох-чотирьох семестрів.

"У приймальній комісії - професори, які вирішують, хто з кандидатів відповідає критеріям проекту, чи можна визнати хоча б 50 відсотків обсягу навчальної програми на підставі вже отриманого диплому", - розповідає Тіна Клостермайєр. Обов'язкова умова - знання німецької мови, причому майбутнім економістам також необхідна англійська. Крім того, необхідно мати дозвіл на постійне проживання в країні.

"Враховуються знання, набуті під час навчання на батьківщині кандидата, а також практичні навички: наприклад, чи проходила людина стажування зі спеціальності", - пояснює Клостермайєр. Також усіх кандидатів запрошують на особисту співбесіду. "Нічого страшного!" - заспокоює Катарина Якоб. За її словами, мета такого інтерв'ю - познайомитись з кандидатами, з'ясувати причини, з яких їм поки що не вдалось знайти роботу, дізнатися про мотивацію для продовження навчання.

Всебічна підтримка

В Університеті Дуйсбурга-Ессена у рамках проекту ProSalamander пропонуються "прискорені" бакалаврат та магістратура з інженерних та економічних спеціальностей. У Регенсбурзі цей список доповнюють філологічний, культурологічний та медійний напрямки, а також деякі природничі науки.

"Подужати навіть скорочену програми - по суті, "міні-університет" - без стипендії непросто, адже у багатьох наших стипендіатів сім'я і діти", - розповідає Тіна Клостермайєр. Фонд Mercator, який підтримує програму, надає студентам щомісячну стипендію у розмірі 800 євро.

ProSalamander - експериментальний проект. До участі у ньому готуються ще два університети, але головна мета ініціаторів - створення загальної моделі, прийнятної для усіх вишів, пояснює Катарина Якоб.