Deutsche Welle: Пане Кордес, 27 червня в Брюсселі Євросоюз підписав угоди про асоціацію з Молдовою та Грузією, а також економічну частину аналогічного документа з Україною. Які шанси з'явились тепер для німецької економіки у цих трьох країнах?

Екгард Кордес: Ми схвалюємо підписання домовленостей. Адже вони передбачають створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом, а, отже, і з Німеччиною. Як наслідок - у німецьких підприємств з'явиться більше можливостей для експорту своєї продукції. Однак потрібні гарантії того, що після підписання угод економічна ситуація в цих країнах не погіршиться. Я маю на увазі в контексті співпраці з Росією. Тому варто продовжувати діалог з Москвою, щоб упередити таку загрозу.

Якщо подивитись на економічну ситуацію на Сході України, на Вашу думку, наскільки цей регіон взагалі потребує інвестицій і чи існують там підприємства, з якими були б зацікавлені співпрацювати німецькі компанії?

Поки що економічна ситуація на Сході України погіршується, і ми якраз обговорювали це питання у Східному комітеті німецької економіки. Дедалі більше фірм переміщують свою діяльність на Захід України. До яких наслідків це приведе, які ще знадобляються інвестиції, відповісти на ці питання при всьому бажанні зараз неможливо.

А які українські товари є конкурентоспроможними на європейському ринку?

Такі є. Про Україну часто кажуть, що вона - житниця Європи. Україна просто призначена для того, щоб експортувати продукти харчування. Так було досі, і я сподіваюсь, що так залишиться і надалі. Для того, щоб аграрний сектор став більш ефективним, знадобляться значні інвестиції. Донині в цю галузь вкладалися кошти, і хочеться сподіватися, що ці процеси триватимуть.

Повернімось до Німеччини. Якщо ми подивимося на її торгівлю з Росією, то побачимо, що замовлення з цієї країни німецьким машинобудівним компаніям скоротилися на 60 відсотків. Виходить, торгові відносини з Росією зіпсуються остаточно?

Таке твердження - звісно, перебільшення. Утім, вірно те, що розвиток експорту з Німеччини в Росію призупинився. Для цього є декілька причин. За останні півтора роки чи навіть більше російська економіка втратила динаміку. Через кризу майже всі стали більш обережними. Інвестиційні проекти відкладаються, і навіть російський споживач став сумніватися. Знизилися, наприклад, обсяги продажів автомобілів. Ніхто не знає, чи будуть застосовані санкції.

Усе це не стимулює створення сприятливого клімату для економічного розвитку. Однак колапсу не буде. І ми сподіваємося, що вже найближчим часом знайдеться надійне дипломатичне рішення для виходу з кризи (в Україні - ред.), аби економіка могла розвиватися нормальними темпами.