Німецька група радників при уряді в Києві оприлюднила дослідження, в якому проаналізувала вплив наукраїнсько-європейські торговельні відносини запровадження преференцій в рамках зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом. З'ясувалось, що в доларовому вимірі експорт з України до ЄС торік скоротився, однак реальний його обсяг зріс. Чому виникли такі суперечності й на яку українську продукцію в Європі найбільший попит? На запитання DWвідповів керівник Німецької групи радників, економіст Рікардо Джуччі.

DW: Пане Джуччі, як Ви вплинула угода про зону вільної торгівлі з ЄС на українську економіку?

Рікардо Джуччі: У 2014 році ЄС ввів у дію торгові преференції в рамках угоди про зону вільної торгівлі, й усі очікували зростання експорту, але зрештою відбувся спад на 23 відсотки. Коли ми подивились на ці дані, то побачили що 2015 року сильно знизились ціни на сировину. Особливо на метал та зерно, які є важливими експортними товарами для України, адже посідають в структурі експорту понад 40 відсотків. Ми перерахували цей експорт за цінами 2014 року, і з'ясували, що в реальних величинах, тобто за обсягами експорту, відбулось зростання на два відсотки.

Які причини саме такого розвитку?

Причин одразу кілька. Передусім, скоротилась спроможність України виготовляти експортні товари у східних регіонах - через конфлікт у цьому регіоні. Багато компаній на Донбасі не можуть виготовляти продукцію в тих же обсягах, що й раніше, йдеться передусім про металургію, машинобудування. Також на динаміці експорту позначилися проблеми у банківському секторі, проблеми з кредитуванням. Але загалом я вважаю, що сам факт зростання - вже непоганий результат.

Які галузі показали найбільше зростання?

Несподіванкою для нас став стрімкий розвиток виробництва автозапчастин. Є чимало компаній, які випускають ці деталі для іноземних ринків, чимало їх має іноземні інвестиції. Більшістю ці компанії працюють на заході України, але також є й підприємства в центральній Україні. Загалом це неважке механізоване виробництво.

Які перспективи подальшого розвитку такого виробництва?

Ці підприємства поки що працюють як велика агломерація. А ми пропонуємо перетворити їх на кластер, який серед іншого займатиметься встановленням контактів з інвесторами, які також хочуть зайти в Україну, пояснити їм, які переваги вкладення капіталів в Україну. Щоби виготовляти не лише сировинну або напівсировинну продукцію, але й продукцію з високою доданою вартістю. Ці кластери можуть започаткувати співпрацю із закладами професійної освіти - технікумами, університетами, а також з місцевою владою, і це буде правильна стратегія розвитку.

А яка частка великих та малих підприємств у структурі експорту?

Ми бачимо, що середнього розміру підприємства розвиваються наразі в Україні краще, ніж великі підприємства. Статистично вкрай складно розділити, скільки одних та інших задіяно в експортній діяльності, але можна проаналізувати галузі, в яких вони задіяні. І можу сказати, що підприємства хімічної промисловості, металургії та великого машинобудування переживають нині не найкращі часи.

Якщо понад 40 відсотків експорту - це метал і зерно, чи не означає це, що Україну досі розглядають в ЄС як сировинну державу?

Сировина - теж непоганий експортний товар, але з економічної точки зору краще, якщо країна зможе експортувати більше продукції з доданою вартістю. Змінювати ситуацію слід поступово. Якщо ви маєте пшеницю, помідори, яблука, логічним кроком стане перехід на наступний рівень. Скажімо, Україна вже має хорошу репутацію виробника яблучного соку, продуктів птахівництва, інших продуктів харчування. Ми вбачаємо потенціал України саме у виробництві харчів.

Але ж європейський ринок продуктів переповнений, як українським компаніям пробитись на нього?

На деяких ринках для України залишились обмеження - там існують тарифні квоти. Більшість їх діє у сільському господарстві. Є дев'ять груп товарів, щодо яких Україна готується до перемовин з ЄС, щоби зняти ці обмеження та більше експортувати до Євросоюзу. Цей процес ще триває.

#b#

Які ще галузі, крім харчопрому та виробництва автозапчастин показали зростання експорту до ЄС?

Експорт ІТ-послуг - також одна з перспективних галузей в Україні, що швидко зростає останнім часом. Цікаво, що підвищується попит не лише на аутсорсинг, але й на розробку програмного забезпечення. У цій галузі також варто було би запровадити кластерний підхід.

За Вашими підрахунками, експорт до Росії скоротився на 50 відсотків, а до ЄС - зріс лише на кілька відсотків. Якою має бути експортна стратегія надалі?

Найкращий варіант для України - бути настільки відкритою економікою, наскільки це можливо, і торгувати не лише з ЄС, а й з усіма країнами СНД, включно із Росією. ЄС ніколи не наполягав на тому, щоби Україна не торгувала з СНД і Росією. Однак після втрати доступу на російський ринок Україні слід подумати, як відповісти на цей виклик. Це означає, що необхідно шукати нові ринки, а це не лише ЄС, а й азійські, африканські. Але тут ідеться не про політичне рішення, а про економічну, ринкову реакцію на те, що відбулось.