Що означає прагнення Києва визнати РФ агресором на Донбасі і чому це не допоможе у суді в Гаазі, але знадобиться в ООН - інтерв'ю DW з німецьким правознавцем Отто Люхтергандтом.
Реклама
Професор, експерт з права країн Східної Європи Отто Люхтергандт (Otto Luchterhandt) свого часу брав участь у розробці конституції Росії та є консультантом Конституційної комісії в Україні. В інтерв'ю DW він прокоментував ухвалений Верховною Радою України на початку жовтня у першому читанні законопроект про статус непідконтрольних Києву територій на Донбасі, пояснив сильні і слабкі сторони документа, який визнає Росію "державою-агресором", і спрогнозував реакцію на його ухвалення у світі.
DW: В ухваленому Верховною Радою в першому читанні законопроекті про "особливості державної політики" в окремих районах Донбасу Росія названа "державою-агресором", а самопроголошені "республіки" в Донецьку і Луганську - "тимчасово окупованими територіями". Що це означає з точки зору міжнародного права?
Отто Люхтергандт: У цього законопроекту дуже цікава, професійно підготовлена преамбула. Там згадуються всі основні міжнародні документи на цю тему: від Статуту ООН і визначення "агресії" Генасамблеєю ООН до Гаазької конвенції про сухопутну війну. Звинувачення в агресії - дуже жорстке, але, на перший погляд, на його користь наводяться вагомі аргументи.
Які наслідки можливі після визнання Києвом Росії "державою-агресором"?
Наслідки - це велике питання. Очевидна мета - притягнути до відповідальності, у першу чергу, президента Росії Володимира Путіна в Міжнародному кримінальному суді (МКС) в Гаазі. Підстава - цей акт агресії є злочином відповідно до Римського статуту МКС.
Проблема полягає в тому, і це вирішальний аспект, що ця норма поширюється лише на країни, які в 2010 році визнали визначення складу такого злочину як агресія. Росія до них не належить. Наскільки я знаю, Україна поки теж цього не зробила. Тому шлях до МКС поки закритий. Це - найрадикальніший крок, який могла б зробити Україна у сфері міжнародного права.
Тобто після набуття цим законом чинності Україна не зможе використовувати його в МКС для звинувачення керівництва Росії в агресії?
Це не пов'язано з ухваленням даного закону. Україна могла ще у 2014 році піти цим шляхом, якби була ратифікація з боку Росії. Однак для двох інших позовів України, які з початку року розглядаються в Міжнародному суді ООН (МС ООН) у Гаазі (звинувачення у фінансуванні міжнародного тероризму на Сході України і порушення прав меншин в Криму. - Ред.), цей законопроект має значення.
При цьому важливо те, що міститься у преамбулі. Думаю, що загалом Україні варто активніше використовувати таку аргументацію на міжнародній арені. Вона може спробувати домогтися ухвалення ще однієї резолюції Генасамблеї ООН, у якій би містилася детальніша критика дій Росії на Сході України з точки зору міжнародного права (схожа резолюція була ухвалена навесні 2014 щодо Криму, але, на відміну від рішень Радбезу ООН, вона не має юридично зобов'язувальної сили. - Ред.)
Чи означає це, що в разі вступу закону щодо Донбасу в силу у двох позовів України в МС ООН зростуть шанси на успіх?
Ні, не думаю. Це - внутрішньополітичний документ. Вирішальне значення мають докази української сторони стосовно того, що Росія порушує міжнародне право в районах Донецької та Луганської областей. Наскільки я знаю, виходячи з попереднього рішення МС ООН, Україна домоглася лише часткового успіху в питанні утисків кримських татар. Що стосується звинувачень у підтримці тероризму на Донбасі, то суд визнав їх недостатньо обґрунтованими. Тому Україна повинна продовжувати ретельно збирати факти. Не думаю, що це не можливо. Досить згадати приклад зі збитим малайзійським Boeing.
Що вдалося дізнатися про катастрофу MH17
Проміжний звіт Міжнародної слідчої комісії, яка розслідує причини катастрофи рейсу MH17, пролив нове світло на причини трагедії. Що до цього часу вдалося дізнатися?
Фото: Reuters/M. Zmeyev
MH17 був збитий російським "Буком"
Розслідування показало, що Boeing був збитий ракетою серії 9М38, яка застосовується у зенітно-ракетному комплексі "Бук". Установка була доправлена з Росії і запущена з території, яку на той час контролювали сепаратисти. Фрагменти ракети серії "Бук" були виявлені як під час розтину тіл членів екіпажу, так і в одному з віконних отворів кабіни літака.
Фото: Oleg Vtulkin
Маршрут "Бука"
Міжнародній слідчій групі вдалося встановити більшу частину маршруту, яким ЗРК "Бук" прямував на територію України, а також маршрут його руху в зворотньому напрямку. За версією слідства, комплекс переміщався з території Росії на територію Сходу України і пізніше був вивезений назад до РФ на білому тягачі марки Volvo.
Фото: picture-alliance/dpa
Місце запуску ракети
Кінцевим пунктом призначення ЗРК "Бук" стали поля неподалік від селища Первомайське. Цю інформацію підтверджують свідчення численних свідків, які бачили стовпи диму, установку "Бук" у районі селища, а також саму ракету після її запуску. Після запуску ракети "Бук" покинув це місце своїм ходом. Через деякий час його знову завантажили на тягач і відвезли до російського кордону.
Фото: Getty Images/R. Stothard
Альтернативні версії
Слідство виключило версії про позаштатну ситуацію та теракт на борту. Версія про те, що авіалайнер був збитий у повітрі військовим літаком, також була визнана неспроможною. На основі радіолокаційних даних встановлено, що на момент катастрофи повітряних суден, здатних збити рейс МН17, поблизу не перебувало.
Фото: Reuters/S. Zhumatov
Винні особи
На даний момент Міжнародна слідча група встановила особи близько ста людей, причетних до катастрофи. Двоє з підозрюваних згадуються на сайті нідерландської поліції як "фігурант 1, псевдонім: Оріон (позивний), ім'я: Андрій Іванович" та "фігурант 2, псевдонім: Дельфін (позивний), ім'я: Микола Федорович". Їхні прізвища слідству поки не відомі.
Фото: DW/K. Logan
Слідство шукає свідків
На сайті оприлюднені фрагменти записів телефонних розмов Дельфіна та Ореона. "Ну чьо, колону підтверджує, яку йде, Москва? Я говорю, підтвердження колони, яка йде в бік аеропорту... Москва підтверджує... бачать вони її? Це колона ци-и-и-их... укропів?" - запитує один з фігурантів. Слідство звертається з проханням про допомогу до всіх, хто володіє інформацією про цих людей.
Фото: picture alliance/dpa/J. Lampen
Розслідування Bellingcat
Висновки Міжнародної слідчої групи фактично збігаються з результатами розслідування групи Bellingcat - експертно-журналістської організації, яка проводить незалежні розслідування за інформацією з відкритих джерел. 15 липня Bellingcat оприлюднила доповідь, у якій також стверджується, що причиною загибелі "Боїнга" стала ракета з установки "Бук", доправлена на територію України з Росії.
Фото: Digital Globe/Google Earth/Russian Ministgry of Defense/Bellingcat
Російська версія
У жовтні 2015 року виробник комплексу "Бук" - російський концерн "Алмаз-Антей" - оприлюднив висновки власного розслідування катастрофи. За версією концерну, Boeing був збитий із району поблизу сіл Зарощенське і Велика Шишівка, підконтрольних на той момент збройним силам України. Експерти Bellingcat, своєю чергою, стверджують, що у вказаних точках не було українських установок "Бук".
Фото: Reuters/M. Zmeyev
8 фото1 | 8
Що означає визнання Україною Росії країною-окупантом? Чи накладає це на Москву певні зобов'язання?
Це описано в Гаазькій конвенції про сухопутну війну. Країна-окупант не може здійснювати певні дії, наприклад, позбавляти власності. Проблема полягає в тому, що ми маємо справу з так званим "залежним режимом" у самопроголошених "ДНР" і "ЛНР". Це в політичному і військовому плані залежні групи, які цілком можна назвати терористичними бандами.
Перед голосуванням у першому читанні із законопроекту було вилучено згадку про мінські домовленості. Спочатку там було написано, що Київ розглядає їх як пріоритетні. Як Ви це оцінюєте?
Це дуже важливо. Цей аспект ще потрібно детально вивчати, але, можливо, даний закон вказує на те, що Київ за певних умов хоче вийти з мінських угод. Звісно, це радикальна інтерпретація. Але як тільки закон буде остаточно ухвалено, це питання постане в рамках "нормандського формату" (Німеччина, Франція, Україна і Росія. - Ред.)
Критики законопроекту в Україні кажуть, що він не має значення, оскільки в ньому не вказана дата початку окупації Росією Сходу України. Це так?
Дивний аргумент. Закон описує фактичну ситуацію. Має значення, чи є Росія на момент ухвалення або набуття законом чинності окупаційною державою. Дата не має значення.
Що означає цей закон для можливої миротворчої місії ООН на Сході України, про яку говорять і в Києві, і в Москві?
Це залежатиме від змісту мандата такої місії. Тобто, з одного боку, від України як країни, що здійснює верховну владу над цією територією, а з іншого боку - Росії як постійного члена Ради Безпеки ООН, який володіє цим мандатом. У принципі, мандат ООН, який би узгоджувався з цим законом, можливий. Але мені складно уявити, що Росія погодиться із пропозиціями України.
Якщо припустити, що закон буде ухвалений і набуде чинності, але єдиною країною, у якій це визнається, буде Україна, які ще він матиме міжнародні наслідки? Чи визнають інші країни світу Росію агресором?
Це - правова позиція України. Чи пристануть на таку ж позицію інші країни, особливо країни "нормандського формату", залежатиме від того, як вони ставитимуться до проблематики загалом. Імовірність того, що Німеччина офіційно, тобто на рівні уряду, займе в цьому пункті позицію України, - майже нульова. Це - питання політичної раціональності, яке тягне за собою серйозні наслідки. Або ж відбудеться щось із боку Росії, що не залишить німецькій стороні іншого вибору.
АТО скасують: закон Порошенка щодо Донбасу (05.10.2017)
02:53
Рани конфлікту на Донбасі
Попри офіційне припинення вогню, Донбас і далі перебуває у стані прихованої війни, паралізований економічно і політично. Репортаж фотографа Крістофера Бобина з лінії зіткнення.
Фото: DW/C. Bobyn
Приміщення з видом
Поблизу Маріуполя український військовий стежить за позиціями сепаратистів крізь пролом від артилерійського снаряду. Позиції підрозділу розташовані у колишній будівлі санаторію, який опинився на лінії зіткнення і був ущент зруйнований. Попри офіційний режим припинення вогню, обстріли трапляються щодня.
Фото: DW/C. Bobyn
Втрачений рай
Військовослужбовець патрулює територію зруйнованого дощенту села Широкиного - передмістя Маріуполя. Курортне село на узбережжі Азовського моря найбільших руйнувань зазнало у серпні. До війни у ньому щоліта відпочивали тисячі туристів. Нині тут - передові позиції українських військ. За 600 метрів узбережжям знаходяться позиції бойовиків.
Фото: DW/C. Bobyn
В окопах
Окопи неподалік від Маріуполя нагадують радше картини Першої світової війни. Безугавні обстріли та снайперський вогонь на цій ділянці фронту тримають військовослужбовців у постійній бойовій готовності, поки вони посилюють свої позиції для тривалого конфлікту. Земляні окопи та особливо підсилені деревом бліндажі - це не лише укріплення, а й помешкання для військовослужбовців на час війни.
Фото: DW/C. Bobyn
На фронті
Ця позиція на Донецькому фронті знаходиться лише за 500 метрів від позиції проросійських сепаратистів. Під час мобілізації до українського війська призвали тисячі громадян. Чисельність Збройних сил зросла з 130 тисяч до 280 тисяч осіб. Тепер мобілізовані з різних прошарків суспільства несуть службу на 200-кілометровому фронті, що простягнувся степами і впирається в узбережжя Азовського моря.
Фото: DW/C. Bobyn
З телебачення - в окопи
31-річна акторка Алла нині співпрацює з одним з волонтерських загонів. Волонтери допомагають мирному населенню, яке досі проживає у зоні конфлікту, а також забезпечують військових медикаментами й необхідними речами. Жінок мобілізація не торкнулася, тож вони на війні добровільно. "Мій друг був офіцером і сказав мені, що я маю послужити своїй країні під час війни. Я погодилася", - каже Алла.
Фото: DW/C. Bobyn
Перерва від війни
З протитанковим гранатометом РПГ біля ліжка Алла читає Facebook після дня на лінії фронту та душу з води у пляшках. Алла проживає поряд із 20 військовослужбовцями-чоловіками у приміщенні санаторію. Товариші спорудили для неї імпровізовану особисту кімнату, яку обгородили книжковими шафами та душовими фіранками. "Вони хороші хлопці, мої друзі. Я їм довіряю", - каже Алла.
Фото: DW/C. Bobyn
Міжнародна підтримка
Лікарі-волонтери з Канади проводять операції поранених військових у Київському військовому госпіталі. З Канади прибула група із 40 фахівців для проведення складних операцій, які не під силу їхнім українським колегам. Громадяни Канади та інших країн з чисельною українською діаспорою відіграли вирішальну роль у фінансовому й технічному забезпеченні, якого Україні бракувало в умовах війни.
Фото: DW/C. Bobyn
Шрами війни
28-річний киянин Андрій отримав поранення від вибуху міни на Донеччині. Його мають прооперувати хірурги з Канади, аби зменшити площу шрамів та видалити шрапнель з обличчя. Осколки настільки великі, що на щоках та лобі можуть триматися магнітики. До війни Андрій мав бізнес у сфері комунікаційних технологій. Перш ніж повернутися до роботи, він має відбути річний термін служби в армії.
Фото: DW/C. Bobyn
Домашній фронт
Катя у своїй київській квартирі, де вона живе із двома доньками, дворічною Дашею та дев'ятирічною Анною. Її чоловіка мобілізували - він служить біля Маріуполя. "Мені тут просто жахливо без нього, - каже Катя. - Мені не потрібен великий будинок чи багато грошей, а лише щоб тут був мій чоловік та ростив своїх доньок".
Фото: DW/C. Bobyn
Дім далеко від дому
Чоловік Каті - 29-річний Максим - сидить на своєму ліжку в дерев'яному бліндажі поблизу Маріуполя. Вже три останніх місяці це - його дім. До мобілізації він займався імпортом одягу з Німеччини, який реалізовував у трьох власних магазинах одягу. Нині вони простоюють зачинені, адже немає кому керувати бізнесом. Після служби в армії йому доведеться переобладнати магазини та поновити контракти.
Фото: DW/C. Bobyn
Примарний мир
Український військовослужбовець на КПП неподалік від Донецька. Попри режим припинення вогню, перемир'я щодня порушується обстрілами та снайперським вогнем. Така окопна позиційна війна на виснаження з вогнем без розбору змусила населення Донбасу залишити свої домівки або ж зробила його життя нестерпним. Стан псевдовійни паралізував регіон економічно та політично.