Deutsche Welle: Пане Кірхнер, цього тижня Верховна Рада розгляне зміни до бюджету на поточний рік. Видатки буде збільшено на 35 мільярдів гривень, бюджетний дефіцит зросте на 13 мільярдів. Чи пов’язані ці зміни з домовленістю про нову кредитну програму МВФ?

Роберт Кірхнер: Ухвалений у грудні бюджет базувався на показниках, які вже не актуальні, зокрема, суттєво змінився курс гривні та обсяг падіння ВВП. Картина стала більш песимістичною, зростає інфляція. Другий ключовий момент – це домовленість, досягнута з МВФ про нову кредитну програму. Треба врахувати у бюджеті вимоги, пов’язані з цим кредитом. Дефіцит бюджету після внесення змін хоч і зросте, але він залишатиметься нижчим, ніж торік. Зростання видатків бюджету пов’язане насамперед із підвищенням тарифів на газ та опалення. Це вимагатиме більшого обсягу субсидій малозабезпеченим. Міжнародний валютний фонд врахував важку економічну ситуацію в Україні і не став висувати нереалістичних вимог щодо скорочення видатків, щоб не ставити країну в ситуацію соціального вибуху.

На які поступки йде МВФ, враховуючи складну економічну ситуацію і той факт, що країна перебуває у стані війни?

Нова програма співпраці з МВФ розрахована на чотири роки, а не на два, як раніше. Це означає, що є більше часу для реалізації погоджених реформ. Водночас, повідомлення у пресі про те, що приведення тарифів на газ для населення відповідно до собівартості палива буде відкладено до 2017 року, я вважаю безпідставними. Я переконаний, що тарифи мають бути скориговані швидше (Голова Нацбанку Гонтарєва днями заявила, що тарифи на газ зростуть на 280 відсотків – Ред.). Економічний тиск надто високий, і тарифи доведеться піднімати. Важливо, що у змінах до бюджету передбачені достатні кошти для субсидій тим, кому не під силу ринкові ціни на газ.

Україна бере в МВФ кредит у 17,5 мільярдів доларів. З огляду на різке падіння курсу гривні повертати кредити в іноземній валюті країні буде вкрай важко. Чи зможе уряд повернути всі ці кошти?

Держборг України торік різко зріс – із 40 відсотків ВВП до близько 70. Значною мірою цей стрибок пов’язаний із падінням курсу гривні. Тепер будуть нові кредити у доларах. Ситуація складана. Саме тому цього року відбудуться переговори з приватними кредиторами щодо реструктуризації заборгованості. Мета цих переговорів – відкласти у часі повернення коштів і, можливо, навіть списати частину боргів. Кредитори усвідомлюють, що ситуація проблематична. Чи є вона катастрофічною, це відкрите питання.

Щоб врятувати Грецію від дефолту свого часу кредитори відмовилися від частини грошей, тепер триває дискусія щодо того, щоб відтермінувати повернення решти коштів і відмовитися на деякий час від виплати відсотків за кредитами. Чи не мали би МВФ та інші кредитори піти на такі поступки Україні?

Україна і кредитори мають говорити про це між собою. Я не бачу в Україні на сьогодні такої драматичної ситуації, якою вона була у Греції кілька років тому. Держборг у 70 відсотків ВВП, хоч цей показник і зросте цього року, це ще не те, що було у Греції (175 відсотків – Ред.). Приватні кредитори, можливо, дискутуватимуть про списання частини боргу. Однак для МВФ та інших інституцій це питання поки не стоїть на порядку денному.

Рейтингова агенція Fitch натомість не дуже вірить у платоспроможність України. Вона днями знизила суверенний рейтинг країни до "сміттєвого". Як Ви оцінюєте цей крок?

Для рейтингових агенцій сигналом про проблеми є вже сам факт ведення переговорів з кредиторами про реструктуризацію боргу. Формально не можна виключати, що ці переговори не будуть успішними і може виникнути ситуація неплатоспроможності. Не дивно, що це насторожує рейтингові агенції. Однак Україна погодила доволі амбітну кредитну програму з МВФ та іншими великими кредиторами, в тому числі з Євросоюзом, США, Світовим банком і ЄБРР. Очікується і фінансування від приватних інвесторів обсягом у 15 мільярдів доларів. Всіх цих заходів буде достатньо, якщо вдасться зупинити конфлікт на Сході України. Це головна передумова, щоби зупинити падіння економіки і повернутися до зростання.

Якщо війна на Сході України триватиме і надалі, як швидко Київ потребуватиме нових кредитів МВФ?

Це дуже важко спрогнозувати. Абсолютно очевидно, що цей конфлікт має бути будь-що якнайшвидше зупинений. Лише це є базою для реалізації погодженої кредитної програми. Якщо війну буде припинено, грошей вистачить. Однак ми не можемо прогнозувати, коли це станеться.

Чи вдасться в умовах війни зупинити падіння гривні?

Дуже важко прогнозувати курс гривні у нинішніх умовах. Через війну довіра до гривні падає, люди купують валюту, забирають гроші з банків. Ситуацію ускладнює те, що через війну в Україну не йдуть інвестори. Коли Україна отримає перший транш кредиту МВФ, якщо не буде подальшої ескалації конфлікту на Сході країни, курс гривні стабілізується. Важливо, що буде поповнено валютні резерви, які впали до критичного рівня – до рівня місячного обсягу імпорту. Водночас, якщо ситуація на Сході України не покращиться, це відіб’ється і на курсі гривні.