DW: Президент США Дональд Трамп називає інформацію про контакти працівників його виборчої команди з російською спецслужбою "нонсенсом" і "теоріями змови". Як ви вважаєте, на чиєму боці правда - Трампа чи New York Times.

Штефан Майстер: Складно сказати, хто з них правий. Але очевидно, що контакти з російським посольством і з іншими російськими гравцями були. Це ми зараз бачимо через відставку Флінна. Як саме детально виглядали ці контакти, я не можу сказати. Так само складно оцінити, які саме наміри за цим стояли.

У Франції, принаймні за підозрами команди кандидата у президенти Еммануеля Макрона, у Кремля є намір дискредитувати за допомогою "брудної кампанії" критичного до Росії політика. Чи вважаєте ви це можливим?

Ми спостерігаємо, що російські ЗМІ, соціальні мережі, і звісно, й державні гравці, намагаються вплинути на дебати у країнах-членах ЄС. Як у Німеччині, з її цьогорічною виборчою кампанією, так і у Франції - це чіткі цільові країни. У ключових країнах Європейського Союзу, але також і в країнах, в яких кандидати - правопопулісти мають дуже-дуже добрі шанси, ми спостерігаємо підвищену активність російських ЗМІ, тролів і ботів.

І вони зосередилися на Макроні?

Те, що Макрон - кандидат, котрий викликає у Москви радше дискомфорт, є очевидним. Наскільки там справді здійснюється брудна кампанія, це потрібно систематично перевіряти. Але ми бачимо, що там просто дуже багато діяльності і що саме Макрона атакують, що про нього поширюють певні речі. Напівправда, чутки і тому подібне, у зв'язку з чим постає запитання: чи є тут зв'язок з Росією?

Чи ви бачите чітку ціль Кремля? Допомогти правій популістці Марін Ле Пен стати главою держави, похитнути канцлерку Німеччини Анґелу Меркель - чи не виглядало б це як бажання Путіна?

Це складно довести. Я вважаю радше, що Кремлю йдеться про те, щоб посіяти сум'яття. У США з Трампом, але також і у Франції та в Німеччині, зміцнити сили, які ставлять систему під питання. Хочуть вселити виборцям невпевненість, підірвати довіру до медіа та державних інституцій. І таким чином також послабити дієздатність політики у центральних країнах ЄС. Я думаю, що навіть російські служби не вважають, що справді можуть так сильно втрутитися у ці виборчі кампанії, щоб зробити переможцями певних кандидатів.

Яка користь Кремлю від таких послаблених демократій на Заході?

Він хоче показати власному населенню, що західні демократії загрузли у глибокій кризі, що тут є поляризація у політичному дискурсі, що є зовнішній вплив. Це посилює його позиції у власній країні. Ідеться про те, щоб показати, що західні демократії також більше не можуть на міжнародному рівні диктувати у питаннях міжнародних відносин, у питаннях прав людини, у тому, що стосується універсальних цінностей. Водночас послаблюється дієздатність ЄС і це, можливо, матиме вплив на подовження санкцій проти Росії. Звісно, це покращує позицію переговорів для Путіна також і з огляду на Україну, на визнання його зони впливу у пострадянському просторі.

Як мають на це реагувати західні демократії?

По-перше, не потрібно впадати у паніку. Наш страх перед маніпуляціями є більшим , ніж його власний ефект. Потрібно, звісно, точно аналізувати, що відбувається. Я вважаю, що прозорість - надзвичайно важлива, щоб фейкові новини у ЗМІ, у суспільному дискурсі робилися видимими та викривалися.

І що можна технічно зробити?

Ми маємо технічно озброїтися. Росіяни нас просто випереджають на рік-два, що стосується можливостей для кібератак і маніпуляцій у соціальних мережах. Ми повинні озброїтися у сфері ноу-хау і технічних стандартів, а також здійснювати кращу координацію, як у Німеччині між окремими інституціями, які цим займаються, так і в ЄС. Щоб надалі не кожен сам собі у цьому вовтузився і намагався на це реагувати.

Штефан Майстер (Stefan Meister) - керівник програм Східної Європи та Центральної Азії в Німецькому товаристві зовнішньої політики (DGAP).