Deutsche Welle: Як повідомила у понеділок, 6 червня, Служба безпеки України, на українсько-польському кордоні затримали авто, яке везло до Франції більше 100 кілограмів тротилу, п'ять автоматів Калашникова, два протитанкові гранатомети. Вас здивувало таке повідомлення у пресі?

Андреас Гайнеманн-Ґрюдер: Вже протягом двох років періодично з'являються повідомлення про те, що на тлі конфлікту на Донбасі на чорний ринок України потрапило близько півмільйона одиниць легкої зброї. У пресі вже писали про те, що на цьому ринку покупців не бракує.

Затримання француза на автофургоні, вщерть заповненому зброєю, прямо у зоні митного контролю на пункті пропуску "Яготин" - чи не виглядає це абсурдно? Так, наче торгівці зброєю возять протитанкові гранатомети, немов блоки цигарок?

Я виходжу з того, що ті, хто здійснює контрабанду зброї у великих обсягах, діють значно професійніше. Нелегальні поставки у великих масштабах здійснювалися через Азовське море або через Одеський порт. Щоби замести сліди не раз протягом останніх 10-15 років використовувалися вибухи на колишніх радянських військових складах. Великі торгівці зброєю, такі як Віктор Бут, возили зброю не фургонами, а човнами й літаками.

Ви говорите про півмільйона одиниць на чорному ринку. Це та зброя, яку можна купити на європейському ринку?

На даний момент, з огляду на конфлікт на Донбасі, експерти виходять з того, що ця зброя перебуває на руках у населення. Причому як по той бік розмежувальної лінії, так і серед бійців добровольчих батальйонів на території, яку контролює уряд. Торік поширювалися повідомлення про те, що буцімто з України відбуваються поставки ісламістам у Сирії. Однак підтвердження таким повідомленням нема. А поширювали їх російські ЗМІ, імовірно, з метою дискредитувати Україну. Те, про що повідомляють нині - поставки зброї з чорного ринку представникам праворадикальних угруповань у Франції - це щось нове.

Наскільки серйозну загрозу нелегальна українська зброя становить для Німеччини чи Франції?

Треба дочекатися результатів слідства, перш ніж спекулювати щодо конкретних загроз. Водночас можна констатувати, що нелегальна торгівля українською зброєю була давно. Спершу ішлося про країни Африки. Українська влада останніми роками заявляє, що рішуче боротиметься із цим. Про причетність можновладців до торгівлі зброєю підстав говорити немає. Водночас організована злочинність діє активно. Те, що вона продає зброю правим радикалам із Франції - це нове. Цей випадок має бути розслідуваний.

Після нещодавньої серії терактів у Парижі постало гаряче запитання, наскільки легко купити у країнах ЄС, скажімо, автомат?

Зброя, яку використовують ісламісти у Сирії, походить переважно з іракських складів. Є і зброя, захоплена зі складів сирійської армії. Також є інформація про зброю, яку переправляли сирійській опозиції країни Перської затоки. Торік повідомлялося, що паризькі терористи через посередника отримали зброю з країн Західних Балкан. Після воєн у цьому регіоні у 90-тих роках минулого століття значна частина нелегальної зброї постачається з Боснії і Герцеговини, Косова й Албанії.

Повідомлення про спробу вивезення до Франції великої кількості зброї для організації терактів відбуваються у той момент, коли чимало політиків у цій країні висловлюють скепсис щодо скасування віз для українців. Крім міграційних ризиків, політики вказують і на загрозу організованої злочинності. Наскільки такі повідомлення можуть зіграти проти України у цьому питанні?

Одна з проблем України полягає у тому, що після гарячої фази конфлікту на Донбасі залишилися такі сумнівні праворадикальні угруповання, як ДУК "Правий сектор" чи батальйон "Азов", які відмовляються переходити під повний контроль держави. Деякі члени цих угруповань мають стосунок до організованої злочинності. Повністю взяти під державний контроль ці угруповання - велика проблема. Водночас, озброєні праворадикальні групи діють в Україні давно, ще з 90-их років минулого століття. Досі державне керівництво не впоралося із цим викликом.

Чи варто очікувати після нинішнього інциденту посилення тиску на керівництво України з боку західних партнерів?

Так, і ЄС, і НАТО підніматимуть це питання. Водночас треба зауважити: проблема нелегальної торгівлі зброєю не є суто українською. Раніше у ЗМІ неодноразово повідомлялося про торгівлю зброєю із Західних Балкан. Свіжий приклад: один із причетних до минулорічних терактів у Парижі також примудрився потрапити зі зброєю до Німеччини і був тут заарештований. В епоху відкритих кордонів це не українська, а європейська проблема.