Deutsche Welle: Пане Сімон, Україна в середу фактично обміняла дешевший газ на продовження перебування російського флоту в Криму на 25 років. Як Ви до цього ставитеся?

Г. Сімон: Зміст цього рішення певною мірою сенсаційний, тому що тут відверто ідеться про торгівлю, як на базарі. Яке відношення має угода про розташування Чорноморського флоту до ціни на газ? Україна іде в обійми Росії, й Росія платить їй за це. Це поведінка, яку експерти на Заході вважали такою, що відійшла в минуле. Це рішення поглибить розкол в українському суспільстві. Очевидно, що велика частина населення не підтримає його. В Криму ситуація інакша, але в Україні загалом розкол лише поглибиться. Одне очевидно: ці договори наближують Україну до Росії. Водночас вони віддаляють її геополітично від Заходу.

Українська Конституція забороняє розташування іноземних військових баз на території країни. Чи слід тепер очікувати змін до Основного закону?

Я цього не очікую. Можливо, в цьому немає потреби. Нова угода не передбачає, що флот залишається назавжди, а продовжує перебування на 25 років. Це довго, але це не вічність. З юридичної точки зору це надзвичайно широка інтерпретація конституційних положень, яка, вірогідно, не суперечить Основному закону. Крім того, ми знаємо з попередніх рішень Конституційного суду, що цей орган у своєму нинішньому стані готовий іти назустріч новому уряду.

Які наслідки це рішення має для сприйняття України на Заході?

Я думаю, що військове значення флоту не таке важливе. Експерти кажуть, що Чорноморський флот не є особливо потужним. Політичний аспект важливіший. Сигнал для України та Заходу такий – Україна потрапляє в безпосередню зону впливу Росії. На Заході не всі ставляться байдуже до того, що ця велика країна на сході знову ховається в тінь Росії. Які висновки зробить із цього Захід? Треба зачекати. Але треба визнати, що у Західній Європі є окремі уряди, які не бачать трагедії в поверненні України в тінь Росії, а сприймають це як природну річ.

З Г. Сімоном говорив Роман Гончаренко

Редактор: Тетяна Бондаренко