Усе марно? Реформи, проведення яких вимагає від Греції ЄС, не можуть функціонувати, оскільки політична культура країни принципово відрізняється від західноєвропейської, переконаний німецький історик Гайнц Ріхтер. Як він зауважив в інтерв'ю німецькій радіостанції Deutschlandfunk, в політичному житті Греції глибоко укорінилася система клієнтелізму. Гайнц Ріхтер знає, про що говорить. Він є одним з провідних німецьких експертів у питаннях сучасної Греції. Цій країні він присвятив не одну наукову публікацію.

Принципово інша політична культура

На думку експерта, політична культура в Греції принципово відрізняється від західноєвропейської. Так, він звернув увагу на той факт, що "багатії ще з моменту заснування грецької держави, з 1830 року, були звільнені від сплати податків".

Крім того, у країні здавна утвердилася система політичного клієнтелізму, тобто функціонує ускладнена ієрархічна мережа відносин між "патроном" і "клієнтом", у якій "патрон" надає послуги, посади, державну підтримку своїм "клієнтам" в обмін на політичну та матеріальну підтримку.

У Греції клієнтелізм став замкнутою в собі системою. "Тому ті речі, які функціонують у Західній Європі, не працюють у Греції", - підсумовує професор. За його оцінками експерта, така ситуація серйозно гальмує реформи, втілення яких від Греції, що загрузла в боргах, вимагає ЄС.

Укорінений клієнтелізм

Ріхтер вважає, що клієнтелізм у Греції зародився ще за часів Османської імперії, до складу якої Греція входила впродовж чотирьох століть. Тієї форми, яка відома сьогодні, клієнтелізм, однак, набув під час визвольної боротьби між 1821 та 1830 роками. Відтоді й політичні партії в Греції лише називаються партіями.

Експерт стверджує, що насправді йдеться про "клієнтельські піраміди", на самій верхівці яких стоять лідери, потім йдуть кілька грандів і зрештою - підпорядковані мережі. Ці піраміди тримаються за рахунок надання взаємних послуг. Як пояснив історик, це можуть бути гроші з державного бюджету, посади в держструктурах, військових установах або органах юстиції.