Deutsche Welle: Пане Ретіґ, соціологи прогнозували, що в першому турі президентських виборів в Україні переможе новачок Володимир Зеленський. І все ж: його відрив від конкурентів Вас здивував?

Марсель Ретіґ (Marcel Röthig): Його перемога дійсно не була несподіванкою. Але відрив, із яким він переміг, - він набрав майже удвічі більше голосів, ніж Петро Порошенко, - дуже чіткий сигнал. Це розплата діючого президента. Зеленський здобув голоси багатьох молодих людей, багатьох розчарованих виборців. Він, зокрема, набрав понад 40 відсотків голосів виборців Півдня України. Це знак оклику, який він поставив, виходячи у другий тур.

Власне, Порошенку вдалося перемогти лише у кількох областях Західної України. Чи не прорахувався він, зробивши ставку на націоналістичну риторику?

Треба віддати належне виборчому штабові Порошенка. Їм вдалося загострити кампанію. Коли він почав агітацію з гаслами "Армія, віра, мова", спершу це у багатьох викликало усмішку. На той момент він відставав із великим відривом від Юлії Тимошенко, яка очолювала президентські рейтинги. Здавалося, що президент мав би більше акцентувати на своїх здобутках, на здійснених реформах, а він натомість вдався до національної риторики. Але швидко стало зрозуміло, що йому в такий спосіб вдалося визначити порядок денний. Цьому сприяла і ситуація, зокрема, ситуація у Керченській протоці (де російські військові взяли в полон українських моряків. - Ред.) Порошенку вдалося позиціонувати себе як надійного головнокомандувача, як гаранта стабільності і безпеки. Дуже своєчасним і доречним для нього було і надання автокефалії Православній церкві України. На мою думку, якби Порошенко не загострив свою риторику довкола гасла "Армія, мова, віра", він би взагалі не потрапив у другий тур.

З огляду на відрив Зеленського від Порошенка, Ви ще бачите шанси у діючого президента?

Гадаю, у Порошенка ще є шанс, якщо йому вдасться достукатися до інших груп виборців. Це ще питання, за кого проголосують люди, які у першому турі віддали голоси за Анатолія Гриценка чи Юлію Тимошенко. Це нелегко, коли маєш такий високий антирейтинг, як у Петра Порошенка. Йому треба буде також виявити слабкі місця Володимира Зеленського. Обидва кандидати вже заявили про готовність до телевізійних дебатів. Тобто їх можна буде побачити у прямій дуелі.

Тим часом Зеленському треба показати, хто в його команді і яка в нього програма. Досі його результат - це лише протест. Якщо Порошенко покаже більше змісту, ніж Зеленський, і буде більш переконливим у розумінні проблем, то йому цілком може вдатися повернути ситуацію на свою користь. Адже чимало виборців досі сумніваються, чи дійсно впорається Володимир Зеленський з викликами, які постають перед главою держави. Чи він лише грає роль у чиїхось інтересах? Наскільки залежний він від олігарха Ігоря Коломойського? Треба подивитися, хто буде в його команді. Якщо йому вдасться залучити до команди нові обличчя, талановиту молодь, то Порошенку буде важко. Але якщо він наробить помилок, то у діючого президента може з'явитися ще один шанс.

Скептики щодо кандидатури Володимира Зеленського постійно акцентують на тому, що не можуть собі уявити коміка у ролі головнокомандувача в умовах війни, що його не можна сприймати серйозно. Гадаєте, він все ж таки може швидко дорости до головної посади у країні?

Не залишається нічого іншого, ніж дати йому шанс. Адже стільки людей в Україні висловили йому довіру. Йому доведеться виправдовувати цю довіру. Він збирає сильну команду радників. Це і Дмитро Разумков, це і екс-міністр економіки Айварас Абромавичус, і колишній міністр фінансів Олександр Данилюк, які мають репутацію реформаторів і пішли з уряду, заявивши про незгоду з курсом президента Порошенка. Це і колишній журналіст, депутат із групи "Єврооптимісти" Сергій Лещенко. Залучення цих людей - це сигнал у правильному напрямку. Так само на слушний напрямок вказують і вимоги більшої прозорості влади, зняття депутатської і президентської недоторканості. Водночас, звісно, важко уявити собі Володимира Зеленського за столом переговорів з досвідченим Володимиром Путіним, як він відстоює позицію на вкрай важких переговорах. Але з іншого боку, прихід таких новачків відповідає духу часу, у який ми живемо. Мало хто міг собі уявити Дональда Трампа в Білому домі. Але він там. Такі приклади є і в інших країнах. А колишній актор Рональд Рейган досі залишається найпопулярнішим президентом США.

Тобто шлях до президентства Зеленського - правильна команда?

Саме так. Йому потрібна хороша, виважена команда. Він зробить помилку, якщо зробить ставку на "заїжджені", давно відомі обличчя. Йому також принесе більше шкоди, ніж користі, якщо він, скажімо, візьме у союзники Юлію Тимошенко. Так само Зеленському зашкодить, якщо поряд із ним виявляться люди, які посилять підозри, що він гратиме у гру Ігоря Коломойського. Це був би гол у власні ворота. Якщо він натомість візьме в команду відомих реформаторів, якщо візьме до себе талановиту молодь, це буде його шанс. Адже нині в Україні відбувається зміна поколінь.