В 12 містах України до 75-х роковин загибелі "дрогобицького Кафки" Бруно Шульца вперше продемонстрували документальну стрічку Беньяміна Ґайсслера "Знайти образи" українською. На показі в Києві побувала DW.
Реклама
У неділю, 19 листопада, у 100 кінотеатрах світу пройшов показ стрічки "Знайти образи" німецького режисера Беньяміна Ґайсслера (Benjamin Geissler). Показ фільму, який вийшов іще 2002 року, присвячений 75-м роковинам загибелі українського польськомовного письменника єврейського походження Бруно Шульца, який жив у Дрогобичі та загинув від рук гестапо під час нацистської окупації міста. За останні роки стрічка була перекладена багатьма європейськими мовами. Лише цьогоріч з'явилося п'ять перекладів фільму - іспанською, португальською, македонською, чеською та українською.
Складна історія загадкових фресок
В Україні фільм можна було побачити у дванадцяти містах, зокрема й у Києві. На показ у книгарні "Є" в українські столиці прийшло подивитися не так вже й багато людей. Утім, сюжет документальної стрічки Беньяміна Ґайсслера викликав жваву дискусію. Режисер розповідає про свою культурологічну експедицію до Дрогобича, метою якої було знайти фрески Бруно Шульца, що він намалював за наказом гауптшарфюрера СС Фелікса Ландау у дитячій кімнаті його помешкання в окупованому нацистами Дрогобичі.
Фрески Ґайсслер знайшов, однак 2001 року їх дивним чином вивозять з Дрогобича представники єрусалимського Музею пам'яті Голокосту "Яд Вашем", спровокувавши цим кроком запеклу міжнародну суперечку. "Яд Вашем" заявив про своє моральне право зберегти малюнки. "Після фільму є над чим подумати. Якщо є у нас якесь культурне надбання, то ми його не цінуємо і тому втрачаємо. Не важливо, якої національності був Бруно Шульц. Але ж він жив на території, яка зараз належить нам. Чому Україна так безвідповідально до цього поставилася?" - каже гостя показу Наталя Курликова, вчителька з Донбасу, яка через бойові дії змушена була залишити рідну домівку.
"Ну як можна було просто так приїхати і викрасти ці фрески?" - обурювалася під час дискусії жінка років п'ятдесяти, не приховуючи сліз. "За Бруно Шульца пересварилися стільки країн. При цьому це не було нікому потрібно, а щойно знайшли щось цінне - усім він став цікавий", - не вгамовувалася інша.
Небагато людей, але жвава дискусія
На показі в Києві можна було зустріти як тих, хто вже давно знайомий із творчістю Шульца і хотів більше дізнатись про його мистецьке надбання, так і тих, хто про нього не знав майже нічого. "Я знаю, що Бруно Шульц відомий, цікавий художник. Була на кількох виставках його картин. Я знаю, що лише завдяки цьому скандалу з викрадення фресок Шульца з Дрогобича, про нього стало більше відомо в Україні. Тому хотіла подивитися фільм, де детальніше описується вся ця історія", - зауважує перекладачка Людмила. Її трохи збентежило, що на український кінопоказ "Знайти образи" прийшло так мало людей.
Тим не менш, навіть та невелика кількість глядачів була розмаїтою не лише за рівнем обізнаності з творчістю Шульца, так і за віком. "Усе почалося з перекладу творів Бруно Шульца Юрієм Андруховичем. Це геніальний письменник. Я захоплююсь ним уже кілька років. Фільм "Знайти образи" не бачила і взагалі про цю історію не чула, але тепер це привід більше зануритися у цю тему. Я вражена, як режисер показав людей, які були поруч з письменником і мали справу з його фресками. З'явиося бажання відвідати Дрогобич", - поділилася своїми враженнями після перегляду фільму молода глядачка Юлія Нінчева.
У самому Дрогобичі фільму "Знайти образи" Беньяміна Ґайсслера не показували.
Фотогалерея: Дрогобич Бруно Шульца
12 липня виповнюється 125 років від дня народження визначного українського польськомовного письменника єврейського походження Бруно Шульца. Мандрівка кореспондента DW сучасним Дрогобичем слідами митця.
Фото: DW/A. M. Pedziwol
"Цинамонові крамниці"
Перше видання "Цинамонових крамниць" найвідомішого жителя Дрогобича виставлене у місцевому музеї. У цій збірці оповідань можна впізнати багато куточків міста на Тисмениці, які збереглися до сьогодні. Праворуч на фото - перше видання "Фердидурке" польського письменника Вітольда Ґомбровича з ілюстраціями Шульца.
Фото: DW/A. M. Pedziwol
Сутінки на дрогобицькому Ринку
"Вже тоді наше місто щораз більше впадало у хронічну сірість присмерку, поростало на замістях лишаями тіні, пухнастою пліснявою і мохом кольору заліза". Це перше речення в оповіданні "Навіженство" з "Цинамонових крамниць". На фото - кам'яниці дрогобицького Ринку в останніх променях сонця.
Фото: DW/A. M. Pedziwol
Площа Ринок у Дрогобичі
"Ми мешкали в Ринку, в одному з тих темних будинків з порожніми і сліпими фасадами, які так важко відрізнити один від одного", - писав Бруно Шульц трохи далі. Однак будинку, в якому письменник народився і мешкав, більше не існує. На фото видно східну частину Ринкової площі. Вузенька вуличка між будинками веде Великої хоральної синагоги.
Фото: DW/A. M. Pedziwol
Місце народження Шульца
Родинний будинок Бруно Шульца знаходився там, де нині стоїть сірий будинок у північно-східному куті площі Ринок. Письменник жив тут від народження у 1892 році до 1910 року. На тлі видно дзвіницю і готичний католицький костел святого Варфоломія.
Фото: DW/A. M. Pedziwol
Вулиця Крокодила
"У шухляді насподі глибокого бюрка мій батько зберігав гарну стару карту нашого міста. (…) околиця вулиці Крокодила світилася порожньою білиною, якою на географічних картах звикло позначають околиці полюсів і невивчені та сумнівні країни". Автор книжки "Регіони великої єресі та околиці. Бруно Шульц і його міфологія" Єжи Фіцовський упізнав у ній нинішні вулиці Стрийську (на фото) й Мазепи.
Фото: DW/A. M. Pedziwol
Залізничний вокзал у Дрогобичі
"(...) і от ми в тому місці Крокодилової вулиці, де з її піднесеного пункту видно майже цілу довжину цього широкого тракту аж до далекого недобудованого вокзалу". Із Дрогобицького вокзалу Шульц виїздив не лише до Стрия і Львова, а й до Кракова, Варшави, Відня, Парижа, Стокгольма, а також до тоді ще німецької Кудови-Здруй.
Фото: DW/A. M. Pedziwol
Будинок Шульца
У цьому будинку по вулиці Юрія Дрогобича, 12, який знаходиться на віддалі п'яти хвилин пішки від площі Ринку, Бруно Шульц мешкав у 1912-1941 роках. Перша табличка, яка вшановувала одного з найвизначніших народжених в Україні письменників, з'явилася тут у 1989 році.
Фото: DW/A. M. Pedziwol
Меморіальна дошка на будинку Шульца
Попри написи українською, польською та івритом на цій дошці, за даними деяких дослідників, Шульц оселився у будинку на вулиці Флоріанській, 10, лише у 1912 році.
Фото: DW/A. M. Pedziwol
Вхід до колишньої гімназії
Бруно Шульц вчився тут у 1902-1910 роках у гімназії, яка тоді носила ім'я Франца Йосифа. Починаючи з 1924 року він викладав тут малювання і працю, однак гімназія вже була названа на честь короля Владислава Ягайла. Нині це - головний корпус Дрогобицького педагогічного університету. Ліворуч на фото - Леонід Гольберг, редактор інтернет-видання maydan.drohobych.net.
Фото: DW/A. M. Pedziwol
Музей Шульца
У меморіальній кімнаті Бруно Шульца на другому поверсі колишньої гімназії можна побачити як книжки видатного письменника, так і твори про нього, газети з його текстами, а також листи, фотографії та пов'язані з ним документи.
Фото: DW/A. M. Pedziwol
Велика хоральна синагога
Перед Другою світовою дві п'ятих жителів Дрогобича були євреями. Центром їхнього духовного життя була побудована у XIX сторіччі велика хоральна синагога. Будівля зазнала руйнувань під час війни. А по її завершенні служила спершу за склад солі, а пізніше за меблевий магазин. На початку 1990 років повернулася у власність єврейської громади. А за останні роки будівля відновила і давній блиск.
Фото: DW/A. M. Pedziwol
Стрийська, 3 - суд, в'язниця, університет
Під час війни в будівлі колишнього міського суду розміщувалися в'язниці НКВС, Гестапо, потім знову НКВС. Шульца допитували тут у 1940 роках у зв'язку з намальованою ним картиною "Звільнення Західної України". На ній домінували жовтий та синій - заборонені кольори українського прапору. Нині тут знаходиться Інститут фізики, математики, економіки та інноваційних технологій місцевого університету.
Фото: DW/A. M. Pedziwol
Вілла Ландау
Тут під час нацистської окупації оселився есесівець Фелікс Ландау, який замовив Шульцу намалювати на стінах дитячої кімнати героїв казок. Завдяки Фіцовському та учневі Шульца Шраєру малюнки були віднайдені німецьким режисером Беньяміном Ґайсслером. У травні того ж року працівники "Яд Вашем" контрабандно вивезли до Ізраїлю три з них. Решта фресок нині демонструється на виставці documenta в Касселі.
Фото: DW/A. M. Pedziwol
Місце смерті Шульца
На цьому місці великий письменник помер від кулі гестапівця 19 листопада 1942 року. У той час Шульц вже мав фальшиві документи та збирався втекти з окупованого нацистами Дрогобича та з міського гетто, куди змусили переселитися всіх євреїв міста. Місце поховання митця не відоме.