У ФРН пенсіонерку засудили за заперечення Голокосту
Валерій Сааков
16 жовтня 2017 р.
Суд у Берліні засудив 88-річну німкеню до півроку ув'язнення за заперечення Голокосту. Вона вже багато років знайома німецькому правосуддю.
Реклама
Суд загальної юрисдикції берлінського району Тірґартен засудив 88-річну Урсулу Гавербек (Ursula Haverbeck) до піврічного ув'язнення через неодноразові заперечення факту Голокосту під час Другої світової війни. Оголошений у понеділок, 16 жовтня, вирок визнає підсудну винною у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі.
Засуджену жінку-неонацистку вже й раніше не раз притягали до кримінальної відповідальності за постійне заперечення факту масового винищення євреїв нацистами Німеччини під час Другої світової війни. Гавербек каже, що у твердженні про застосування газових камер у концтаборах нацистів, у тому числі й у таборі смерті в Освенцімі - "немає правди". У рішенні зазначається, що підсудна продовжує стояти на одному.
Сама Гавербек відкидає всі звинувачення і запевняє, що слова, за які її засуджено, є цитатою з книжки. Водночас адвокат засудженої вказав на те, що кримінальне переслідування його підзахисної є порушенням одного з фундаментальних прав - права на свободу слова. З огляду на можливість оскарження присуду, вирок ще не набув юридичної чинності. Речниця суду повідомила, що Гавербек ув’язнять, якщо апеляцію буде відхилено, а її саму буде визнано такою, що у стані відбувати тюремне покарання.
Судові процеси проти Гавербек, яку німецька преса часто іменує "нацистською бабусею", велися у різних містах Німеччини. Востаннє у Фердені, що у Нижній Саксонії.
Як відомо, у Німеччині за схвалення, применшення чи заперечення Голокосту передбачено максимальне покарання у вигляді п’ятирічного тюремного ув’язнення та штрафу.
Ґергард Ріхтер і його абстрактний Освенцім у будівлі Бундестагу (05.09.2017)
02:14
Табір смерті "Аушвіц"
27 січня в Німеччині та у світі згадують жертв Голокосту. Саме в цей день у 1945 році радянські війська звільнили найбільший нацистський табір смерті "Аушвіц-Біркенау" поблизу польського міста Освенціма.
Фото: DW/D.Bryantseva
Ворота з написом "Праця звільняє"
Вхід на територію колишнього концтабору "Аушвіц 1". Комплекс поблизу польського міста Освенціма складався з трьох головних таборів: "Аушвіц 1", "Аушвіц 2" та "Аушвіц 3". Перший табір, який створили 1940 року, згодом став адміністративним центром усього комплексу. Охороняли в'язнів війська СС з дивізії "Мертва голова".
Фото: DW/D.Bryantseva
В одному з адміністративних приміщень
Ув'язнені табору "Аушвіц 1" повинні були працювати. Виснажлива робота і недоїдання стали причиною загибелі багатьох бранців.
Фото: DW/D.Bryantseva
В одній з камер
Ув'язнених морили голодом та запроторювали до камер, де було місце тільки стояти. А ще - кидали в герметичні карцери, в яких люди помирали від нестачі повітря, а також катували та розстрілювали. У 1941 році в таборі "Аушвіц 1" провели досліди з отруєння групи ув'язнених газом. Результати назвали успішними…
Фото: DW/D.Bryantseva
Нашивки
Ув'язнених в концтаборах поділяли на різні категорії, відповідно до яких вони повинні були носити нашивки на уніформі. Наприклад, рожевий трикутник - гомосексуал, червоний - політв'язень. Така нашивка, як на цій фотографии, свідчила про єврейське походження бранця.
Фото: DW/D.Bryantseva
Табір "Аушвіц 2"
Бараки майже не збереглися. Більшість з них нашвидкоруч збивали з дошок та колод. Про те, що тут були бараки, зараз нагадуються тількі димарі.
Фото: DW/D.Bryantseva
Всередині барака
В одноповерхових дерев'яних бараках табору "Аушвіц 2" утримували сотні тисяч євреїв, поляків, росіян, українців, білорусів, синті та ромів, а також ув'язнених інших національностей.
Фото: DW/D.Bryantseva
Табір смерті
Новоприбулих ділили на дві групи. Тих, кто потрапляв в першу групу, а їх була більшість, практично одразу відправляли в газові камери. Така доля чекала на всіх, хто був непридатний до виснажливої роботи: дітей, жінок, людей похилого віку...
Фото: DW/D.Bryantseva
Рабська праця
Друга група ув'язнених вирушала на примусові роботи - на різноманітні промислові підприємства. Більшість з них помирали від виснажливої праці, жорстоких побоїв та хвороб.
Фото: DW/D.Bryantseva
До "медиків"
Ще одну групу новоприбулих в "Аушвіц 2" відсилали до місцевих "лікарів", які проводили над бранцями експерименти.
Фото: DW/D.Bryantseva
Обслуга
Частина жінок в таборі "Аушвіц 2" безпосередньо підпорядковувалась нацистам, які використовували їх як рабинь.
Фото: DW/D.Bryantseva
Голокост
Коли розповідають про табір смерті "Аушвіц-Біркенау", перш за все мають на увазі "Аушвіц 2". Саме на його території нацисти започаткували практику масових вбивств у небачених доти масштабах. Саме тут було знищено понад мільйон євреїв.
Фото: DW/D.Bryantseva
Дорога смерті
Ув'язнених привозили в "Аушвіца" у переповнених товарних вагонах. Багато хто помирав дорогою - від холоду, голоду та хвороб.
Фото: DW/D.Bryantseva
В музеї
В музеї на місці табору "Аушвіц-Біркенау" можна побачити вцілілі речі бранців, а також архівні фотографії.
Фото: DW/D.Bryantseva
Печі, в яких спалювали тіла
В "Аушвіці" були як газові камери, так і крематорії. Коли потужностей крематоріїв не вистачало, тіла отруєних газом людей спалювали у ровах.
Фото: DW/D.Bryantseva
Величезна територія
"Аушвіц 3" - це група невеликих таборів, що створювалися при фабриках і копальнях навколо усього комплексу. Трудові табори регулярно відвідували лікарі, які відбирали слабких і хворих для газових камер.
Фото: DW/D.Bryantseva
Звільнені
27 січня 1945 року майор Анатолій Шапіро одним з перших увійшов у Освенцім. Його загін з боями прорвався до концтабору і розмінував підступи до нього. Командир Шапіро відкрив ворота табору смерті "Аушвіц 1" та звільнив в'язнів.
Фото: DW/D.Bryantseva
Що було далі
Після звільнення концтабору радянськими військами частину бараків і будівель "Аушвіца 1" стали використовувати як шпиталь для ув'язнених. Згодом до 1947 року частину табору переобладнали на в'язницю НКВС та міністерства громадської безпеки Польщі.
Фото: DW/D.Bryantseva
Державний музей "Аушвіц-Біркенау"
1947 року на території колишнього табору смерті організували музей, а у 1979 році меморіальний комплекс внесли у перелік Світової спадщини ЮНЕСКО. Щороку в музей приїжджають сотні тисяч людей з усього світу.
Фото: DW/D.Bryantseva
Пам'ятна плита
Табір звільнили 27 січня 1945 року радянськими військами. В наш час 27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.
Фото: DW/D.Bryantseva
Число жертв
Точну кількість загиблих у "Аушвіці" з'ясувати неможливо, оскільки багато документів знищені. Більшість сучасних істориків вважають, що в "Аушвіці" знищили майже півтора мільйона людей. Більшість із них - євреї.