1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

«Не треба більше «Криворіжсталей»!

18 грудня 2007 р.

Юлія Тимошенко – прем’єр-міністр. Які нагальні завдання стоять перед новим урядом в економічній площині? Про це розмова із Рікардо Джуччі – членом Німецької консультативної групи в Україні, яка фінансується урядом ФРН.

Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко (dpa)Фото: AP

В 2005 році Юлія Тимошенко отримала в парламенті рекордний вотум довіри - 373 голоси. Їй віддали перевагу навіть троє комуністів. Сьогодні більшість,яка існує, є досить ненадійною для реалізації широкомасштабної політики реформ.

У Німеччині чимало експертів висловлюють сподівання, що Тимошенко виправить помилки, яких вона припустилася під час своєї першої каденції. Зокрема – діятиме в економічній сфері більш обережно.

Пане Джуччі, Ви задоволені, розчаровані або здивовані фактом обрання Тимошенко?

Заслуговує на комплімент те, що після багатьох тижнів невизначеності ми нарешті маємо уряд.

Як Ви оцінюєте спадок, який уряд Януковича залишив своїм наступникам?

Були й позитиви, і негативи. Серед надзвичайно актуальних проблем,які доведеться вирішувати негайно, я би виділив дві. Перша - дефіцит інвестицій в ключових галузях економіки. Друга - висока інфляція. Приватні інвестори чекають від уряду стимулів. В енергетиці – більш продуманого регулювання цін. В аграрній галузі – скасування штучного їх стримування та усунення обмежень на експорт. Заслуговує найретельнішої уваги ринок капіталу. Ну, і найголовніше – треба радикально взятися за процес приватизації.

 

Цього року до приватизації, як бачимо, руки в уряду не дійшли. Фонд держмайна продав одне-єдине підприємство - «Дніпро-енерго», але і про цей конкурс Тимошенко встигла заявити, що його підсумки будуть переглянуті.

Звичайно, результати приватизації можна ставити під сумнів, але по можливості слід обмежити коло проблемних об”єктів. Адже, як ми пам»ятаємо, в 2005 році мова йшла про три тисячі об»єктів і це стало шоком для бізнесу в країні. Економіці такий підхід обійшовся дорого. Тому, якщо і переглядати підсумки приватизаційних конкурсів, то варто пояснювати, що це торкнеться дуже обмеженого кола підприємств.

В 2005 році Тимошенко, уходячи, залишила на згадку про себе практично підготовлену приватизацію «Криворіжсталі». Отримані в результаті державою 24 мільярди гривень були б новому прем»єрові і зараз незайвими. Логічно, що слід чекати продовження такої політики,чи не так?

То була реприватизація. Ми не хочемо РЕПРИВАТИЗАЦІЇ. Ми хочемо ПРИВАТИЗАЦІЇ. Не слід ставити під сумнів те, що відбулося в минулому. Необхідні нові приватизаційні конкурси. Не треба більше «Криворіжсталей».

Чи здатен цей уряд подолати високу інфляцію, котра сягає нині вперше за багато років аж15 відсотків?

Якщо найближчим часом не зупинити інфляцію, вона залишиться такою на тривалий час. Завдання уряду – підставляти плече Нацбанкові у боротьбі із цим лихом. Яким чином? Здійснювати помірковану фіскальну та соціальну політику, тобто, не допускати високого дефіциту в бюджеті. Мінімальні зарплати і пенсії також не слід підвищувати надміру. Особливо наголошу – уряд має тісно співпрацювати з Нацбанком, адже останнім часом це у нього не виходило.

 

Минула діяльность Тимошенко на посаді прем»єр-міністра запам»яталась фіксованими цінами на бензин та спробами жорстко приструнити олігархів. Вільні економічні зони, які вона зачинила, потім відновили – як з цим бути?

Скажу одне- за Януковича багато було зроблено для вступу України до СОТ. І завдання нового уряду – завершити ці переговори якомога швидше.

Тимошенко – відомий прибічник євроінтеграції. Чи може її обрання прем’єром послужити зайвим стимулом , аби Україну, нарешті, запросили до Світової організації торгівлі?

Янукович мав зацікавленість у вступі України до СОТ. І я не хотів би применшувати його успіхів. У цьому виявляється схожість двох урядів. Відмінності між Тимошенко і Януковичем, звичайно, також існують, але наскільки великі, покаже час. Приватизація, наскільки я розумію, піде швидшими темпами, ніж за Януковича, та буде більше прозорою.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW