Німецькі Зелені проти консультативної ради з ОРДЛО
Марія Думанська
17 березня 2020 р.
У партії німецьких Зелених виступили проти консультативної ради, до якої хочуть долучити представників ОРДЛО. У політсилі наголошують, що ватажки ОРДЛО не мають реального впливу та "залишаться маріонетками Кремля".
Реклама
У фракції Бундестагу "Союз 90/Зелені" розкритикували створення консультативної ради із залученням представників ОРДЛО в складі політичної підгрупи Тристоронньої контактної групи (ТКГ). Відповідна заява була опублікована на сайті фракції в понеділок, 16 березня.
"Те, що звучить як позитивна нова динаміка в мінському процесі, насправді є подальшим вихолощуванням мінських угод. Ця рада є дуже сумнівною через однаковий статус представників України та представників окупованих територій", - заявив речник фракції "Союз 90/Зелені" з питань східноєвропейської політики Мануель Заррацін (Manuel Sarrazin).
На його думку, завдяки цій раді Росія реалізує свою основну вимогу, адже, за словами Сарраціна, "Кремль роками вимагав від України прямих переговорів з маріонетковим урядом".
Заррацін наголосив, що на тлі поширення коронавірусу Росія не повинна реалізовувати свої стратегічні цілі щодо України в односторонньому порядку. "Німеччина має залишатися здатною працювати в цій сфері", - додав він.
"Створення дорадчого органу за участю людей, які де-факто є керівниками у Донецьку та Луганську, не має реальної додаткової вартості для переговорних рішень. Всім відомо, що ці ватажки є і залишаться маріонетками Кремля", - наголосив представник Зелених. На думку Зарраціна, діяльність такої ради сприятиме дестабілізації України, бо за одним столом сидітимуть представники України та ватажки ОРДЛО, де регулярно порушуються права людини.
"Ми очікуємо абсолютної ясності від федерального уряду з приводу цього питання. Росія є та залишається військовою стороною на Донбасі і також повинна бути відповідальною за свої дії. Завдяки так званій консультативній раді Путін має на меті сприяти поступовому прийняттю окупації та анексії Криму. Цьому треба запобігти", - вважає представник Зелених.
Нагадаємо, 12 березня стало відомо, що ТКГ вирішила створити консультативну раду. Відповідне рішення буде підписано після консультацій з представниками ОБСЄ, Франції та Німеччини про виконання домовленостей, досягнутих під час саміту в нормандському форматі 9 грудня 2019 року в Парижі.
До цієї ради мають увійти представники України та бойовиків ОРДЛО. Росія ж перебуватиме у ній у статусі радника на рівні з Німеччиною та Францією. Раніше Кремль неодноразово пропонував владі України вести прямі переговори з бойовиками. Утім, українські політики категорично відмовлялися сідати за один стіл переговорів з ватажками ОРДЛО.
Розведення військ у Гнутовому - шлях до миру чи ескалації? Репортаж DW з Донбасу (19.02.2020)
06:01
Життя на лінії фронту в Приазов'ї
На КПВВ "Гнутове" на півдні Донбасу, де планується провести розведення сил, люди живуть поруч із прикордонниками і вже давно не звертають уваги на червоні таблички із написом "Міни" - фоторепортаж DW.
Фото: DW/M. Berdnyk
Найменший та найпівденніший пункт пропуску
КПВВ "Гнутове" неподалік Маріуполя - найменший із п'яти контрольних пунктів в'їзду-виїзду на лінії зіткнення. Щодня лінію фронту тут перетинають близько 3500 цивільних. Це вдвічі менше, ніж через інші КПВВ на Донбасі. Від цього шлагбаума - лише три кілометри до пункту пропуску "Жовтень" на боці бойовиків "ДНР".
Фото: DW/M. Berdnyk
Шлях через лінію фронту лежить через Пищевик
Особливість КПВВ "Гнутове" в тому, що він знаходиться безпосередньо в населеному пункті - у селищі Пищевик. Тож місцеві мешканці, яких тут залишилось менше 20, живуть фактично на території пункту пропуску. Рідні можуть потрапити до них тільки після перевірки. А з 5 вечора до 8 ранку, коли КПВВ закритий на ніч, для місцевих діє комендантська година - вільно пересуватися селом не можна.
Фото: DW/M. Berdnyk
Люди звикли до життя на КПВВ
52-річний Андрій - наймолодший мешканець Пищевика. Каже, завдяки пункту пропуску у селищі відносно спокійно - хіба що ночами чути кулеметні черги. "Коли наші хлопці зайшли, тут почався порядок", - розповідає чоловік. З прикордонниками у місцевих - добросусідські відносини. "І хлібчика дадуть, і водички допоможуть принести, - розповіла нам сусідка Андрія Антоніна. - Хороші хлопці".
Фото: DW/M. Berdnyk
Майже звичайне сільське життя
Більшість мешканців Пищевика - пенсіонери, комусь допомагають рідні. Андрій залишився один - дружина померла, а пенсії він не отримує. Каже, необхідні документи залишились у Луганській області, де він до війни працював шахтарем. Доступу до них чоловік не має - зараз там бойовики "ЛНР". Тож Андрій влаштувався прибиральником на КПВВ і тримає господарство. Має 60 курей і три свині.
Фото: DW/M. Berdnyk
У Пищевику - жодного неушкодженого будинку
Під час активних боїв у Пищевику були зруйновані або пошкоджені майже всі будинки. У вцілілих замість шибок у вікнах - плівка із символікою міжнародних організацій. У цю хату у 2016 році влучила міна бойовиків, розповідає нам Андрій. Господарів під час обстрілу не було вдома. Зараз вони переїхали до Маріуполя.
Фото: DW/M. Berdnyk
Укриття на КПВВ тримають напоготові
Востаннє КПВВ "Гнутове" обстріляли у травні 2018 року, розповідають прикордонники. Тоді на пункт пропуску прилетіли дві протитанкові ракети. На щастя, люди не постраждали - було пошкоджено лише два цивільних авто. І хоча по пункту пропуску зараз не стріляють, гарантувати, що тиша триматиметься і надалі, не може ніхто. Тож укриття на КПВВ тримають напоготові.
Фото: DW/M. Berdnyk
Мінні поля Донбасу
Небезпеки біля КПВВ вистачає і без "прильотів". Поля навколо і городи місцевих рясно всіяні мінами і ВЗВ - "вибухонебезпечними залишками війни", як фахівці називають снаряди і гранати, що не розірвались. За даними міжнародної організації HALO Trust, яка займається гуманітарним розмінуванням, від початку війни на Донбасі на мінах і ВЗВ підірвались щонайменше 922 цивільних. 286 з них загинули.
Фото: DW/M. Berdnyk
Перевірки, як на кордоні
Перевірки на КПВВ не менш прискіпливі, ніж на справжньому кордоні. Прикордонники із спеціально навченими собаками шукають зброю, вибухівку і наркотики. Кажуть, "серйозна" контрабанда трапляється рідко. Кілька разів на місяць знаходять марихуану, яку люди перевозять для власних потреб.
Фото: DW/M. Berdnyk
Війна війною, а музика грає
64-річного маріупольця Валерія перевірки не лякають - у багажнику свого старенького Volvo він везе лише гармонь. Прямує до родичів у Новоазовськ, що опинився під контролем "ДНР" - хоче зіграти для них під час застілля. Такі зустрічі дуже цінує, адже подорож "на той бік" може дозволити собі лише раз на півроку.
Фото: DW/M. Berdnyk
Фронт зовсім поруч з КПВВ
До лінії фронту від КПВВ "Гнутове" - менше двох кілометрів. Саме ця ділянка може стати четвертою, де відбудеться розведення сил української армії і бойовиків "ДНР". Багато хто з військових вважає розведення хибним кроком. Кажуть, що позиції, на які їх можуть відвести, гірші за нинішні.
Фото: DW/M. Berdnyk
Петро й Іван
Солдатові Петру (ліворуч) - 25 років. На фронті він вже три роки. Його командирові, лейтенанту Івану (праворуч) - лише 21, на війні він - три місяці. "Можна відвести тільки до нашого кордону, - каже Петро. - А відходити далі на своїй землі - це взагалі недоцільно".
Фото: DW/M. Berdnyk
Пухнастий спецпідрозділ
Поки не стріляють, разом із військовими під теплим приазовським сонцем гріються коти, яких в окопах завжди багато. На цій позиції їх рекордна кількість - 25. Для військових такі сусіди вкрай важливі, адже вони тримають лінію оборони проти численних мишей і пацюків. До того ж, кажуть військові, тварини здатні передчувати обстріли.