Сяючі позолотою балкони в глядацькому залі. Червоний штоф з квітковим орнаментом, що прикрашає ложі бельетажу і бенуара. Театральні крісла, виготовлені з натурального дерева і покриті фарбою і лаком найвищої якості. Виблискуюча сусальним золотом і тисячами кришталиків відреставрована величезна люстра, що є головною окрасою Большого ось уже понад два століття.

З маркою «зроблено в Німеччині»

Усе готове до гала-концерту з нагоди довгоочікуваного відкриття відродженого храму мистецтва, що відбудеться 28 жовтня. Для участі в ньому запрошено Пласідо Домінго та інших оперних зірок. Всесвітньо відомі виконавці виступатимуть на історичній сцені, оновленій за найсучаснішими стандартами.

За оцінками експертів, понад один мільярд євро виділила російська влада на реконструкцію-реставрацію національного символу країни. Значну частину цієї суми відвели спеціалістам з Німеччини.

У конкурсі на вибір постачальника сценічно-технологічного обладнання перемогу отримала німецька компанія Bosch Rexroth – дочірнє підприємство фірми Robert Bosch, що працює у 80 країнах світу. 200 мільйонів євро склала загальна сума контракту. Марку Bosch Rexroth можна знайти і на технічному устаткуванні сцени, і на дистанційно керованій світловій апаратурі, і на механізмах для підняття завіси, і на приладах для пересування сцени.

«Настройщик» легендарних театрів

Але головним викликом було відтворення неповторної акустики легендарного театру. За цю відповідальну справу взялося також німецьке підприємство – компанія Müller-BBM, світовий лідер у сфері архітектурної акустики театральних і концертних залів. Інженер цієї фірми, відомий експерт у сфері акустики Юрґен Райнгольд шість років працював над тим, щоб Большой зазвучав краще, ніж будь-коли. Зі своєю роботою він впорався блискуче. Райнгольд – спеціаліст у галузі будівельної фізики. Але на відсутність слуху не скаржиться. Адже без цього акустику не обійтись.

Великими і відповідальними підрядами німецького майстра не здивувати. За його плечима робота з модернізації таких знаменитих храмів мистецтва, як всесвітньо відомий Королівський театр Парми, венеційський оперний театр Ла Феніче. Навіть працюючи в московському Большому театрі, Райнгольд паралельно здійснював низку інших важливих проектів. Імена замовників говорять самі за себе: Оперний театр Сан-Карло в Неаполі, Оперний театр Флоренції, Національний народний театр у французькому Війорбані.

«Найближчим часом у мене буде одне «новосілля» за іншим. Такий собі трафік святкувань, - сміється Юрґен Райнгольд. - Але, звісно ж, найголовніші урочистості відбудуться 28 жовтня, коли відкриється відреставрований Большой театр. Це наймасштабніший проект, над яким мені коли-небудь довелося працювати. І те, що в результаті вийшло, - це просто фантастика! Відгуки, які ми отримали від музикантів, співаків, диригентів, перевершили всі наші сподівання. Вони просто у захваті від того, як зазвучав Большой!».

Крок за кроком

Аби повернути Большому бездоганну акустику 1856 року, пошкоджену в ХХ столітті, Райнгольд спільно з провідними спеціалістами російських наукових інститутів провів багато розрахунків і продумав масу деталей – починаючи від скрупульозного вибору «правильних» порід дерева для підлоги і обшивки для стільців, яка б не поглинала звук, до зміни кута нахилу глядацького залу.

«Проблеми з акустикою виникли через бетон, яким у ХХ столітті було залито підлогу в партері. Дерев’яний паркет поклали прямо на нього, - розповідає інженер. - Така важка підлога не підходить для оперного театру. І ми почали з того, що повністю замінили її на дерево».

Німецьким акустикам довелося також перебудовувати оркестрову яму, яка за висотою мала співпадати зі сценою. «Ми переконали російських реставраторів, що її необхідно підняти до рівня сцени, а також збільшити в розмірі, - каже Юрґен Райнгольд. - Та й саму сцену слід було дещо підняти. Її висота становила всього 65 сантиметрів. Для такої величезної глядацької зали, як у Большому, це був дуже низький рівень. Глядачам, що сиділи на дорогих місцях у партері, майже нічого не було видно. А людям, що сиділи в амфітеатрі, доводилося постійно нахилятися, і це також негативно відображалося на акустиці».

«Я не прощаюся»

Нелегко було й відновлювати акустику підземної концертної зали. Виявилося, що буквально за 60 метрів від неї проходить лінія метро. Аби захистити зал від вібрації, Райнгольд запропонував встановити гумові мати й прокладки-амортизатори під рейками на цій ділянці метрополітену. Роботи тривали два дні. Але старання себе окупили – акустика тепер просто ідеальна!

Юрґен Райнгольд і після урочистого відкриття відреставрованого театру ще не раз навідуватиметься в цей храм мистецтва на репетиції і прем'єри – перевіряти, наскільки бездоганно «звучить» Большой, і в разі необхідності усувати огріхи.

Автори: Наталія Корольова / Христина Ніколайчук
Редактор: Дмитро Каневський