У Бельгії їх залишилося близько трьох десятків, і усім уже далеко за 90 років. Вони отримують щомісяця додаткову пенсію від Німеччини у розмірі від 425 до 1275 євро, стверджує бельгійський дослідник націонал-соціалізму Елвін де Конінк. У бесіді з бельгійською газетою De Morgen де Конінк шокував наступним порівняннм: "Роки, проведені бельгійцем у бельгійській тюремній камері за членство у "Ваффен-СС", були враховані (під час розрахунку пенсії. - Ред.), у той час як бельгійці, які примусово працювали в Німеччині під час війни, отримали компенсацію з розрахунку у 50 євро на місяць після війни". 

Після німецького вторгнення до Франції та Бельгії Адольф Гітлер (Adolf Hitler) видав "Указ фюрера" про те, що іноземці, які воювали як добровільні члени "Ваффен-СС" на німецькому боці, мали пенсійні права. Історик з Майнца Мартін Ґельніц (Martin Göllnitz) пояснює в інтерв'ю Deutsche Welle, що "Ваффен-СС" задіювали з 1 січня 1940 року для цілей Вермахту і таким чином вони не вважалися членами нацистської партії (Націонал- соціалістичної німецької робітничої партії). Однак як службовці німецького рейху, члени "Ваффен-СС" також мали право на пенсійне страхування". Вони мали право податись на пенсійне забезпечення, як і будь-який інший солдат Вермахту, незалежно від національності. За оцінками Ґельніца, важко сказати, яка сьогодні кількість таких пенсіонерів у світі, з яких вони країн. Лише у Латвії у середині 1990-х років близько півтори тисячі колишніх членів "Ваффен-СС" все ще отримували виплати відповідно до федерального закону про пенсії.

Не перша спроба

Про виплати бельгійським ветеранам СС уголос заговорили ще наприкінці 2016 року через активність організації "Група пам'яті", у якій працює де Конінк. Тоді ж парламент Бельгії намагався отримати імена одержувачів пенсій від німецької влади і переконати її припинити виплати. На запит депутатки від Лівої партії Улли Єлпке (Ulla Jelpke) у Бундестазі надійшла така відповідь: "Федеральний уряд не може надати дані про одержувачів пільг відповідно до Федерального закону про пенсії - оскільки він не має інформації про те, чи є бенефіціари, які проживають в Бельгії, колишніми бельгійськими добровольцями "Ваффен-СС" або це інші особи, засуджені в деяких випадках як колаборанти. Причина в тому, що за виплати за кордон, згідно із законом, відповідальна влада федеральних земель Німеччини".

Тепер три бельгійських депутати виступили із другою спробою змінити ситуацію. Від Комітету парламенту у закордонних справах вони вимагають змінити цю "абсолютно неприйнятну ситуацію" і вирішити проблему "дипломатичними каналами". Один із ініціаторів, депутат від Незалежної демократичної федеральної партії Олів'є Мейнґен каже, що німці блокують рішення: "Імена цих людей відомі німецькому послу тут, але їх не передають бельгійському урядові, тому не можна вжити відповідних заходів". Мейнґен підозрює, що ці пенсії також звільняються від оподаткування.

Соціальне забезпечення є нейтральним

Однак Мартін Ґельніц вважає, що з правової точки зору виграти цю битву буде непросто, адже законодавство про пенсійне забезпечення передбачає нейтральність.

Та це не значить, що в Німеччині не було спроб запобігти виплаті пенсій колишнім есесівцям. У  законі від 1998 року йдеться про те, що держава може відмовити у пільгах колишнім військовослужбовцям, якщо заявник "за часів доби нацизму  порушив принципи гуманності і верховенства права". Це стосується і "добровільного членства заявника в СС". Однак ця поправка стосується лише заяв, поданих уже після 1997 року. Оскільки у цьому випадку йдеться про заяви, що були подані кілька десятиліть тому, ніхто з отримувачів пенсій не постраждає. "Насправді, з переліку отримувачів пенсій тоді були виключені лише 99 осіб з майже 940 тисяч, тобто лише 0,01 відсотка. Очевидно, що ідентифікували лише маленьку частинку воєнних злочинців".

Ґельніц не вірить, що бельгійські депутати досягнуть успіху цього разу, надто, якщо кожен випадок треба перевіряти окремо. "Гадаю, цим виплатам мовчки дадуть добігти свого логічного кінця", - каже він.