Політичний плюралізм в Німеччині - само собою зрозуміла річ. Не тільки в Основному Законі ФРН, а й у законі про політичні партії наголошується, що партії є необхідною складовою вільного демократичного устрою. В Німеччині політичними партіями називають об'єднання, які постійно чи тривалий час на федеративному чи земельному рівні впливають на формування політичної волі громадян та беруть участь у представництві інтересів народу у Бундестазі чи ландтагах (земельних парламентах).

Політична партія у ФРН втрачає свій статус, якщо протягом шести років не бере участі у виборах до Бундестагу, ландтагів чи Європейського парламенту. З урахуванням цього на даний час в Німеччині є активними майже сімдесят партій. Щоб триматись на плаву та перманентно фінансувати виборчі кампанії, кожна партія повинна мати кошти. За законом, джерелами надходжень партійних кас є членські внески, внески "за мандат", пожертви, а також кошти, які партії отримують від держави, тобто від німецького платника податків, незалежно від того, ходить він на вибори чи ні.

Фінансування від держави

Втім, кошти від держави отримують далеко не всі партії. Розмір цього фінансування залежить від результатів останніх (на час розподілу коштів) виборів до Європейського, федерального та земельних парламентів.

Причому, зовсім не треба долати "прохідний" відсотковий бар’єр. Достатньо, наприклад, отримати 0,5 % дійсних голосів на виборах у Бундестаг або 1 % на виборах до ландтагу. Кожен голос з перших чотирьох мільйонів приносить партії по 0,85 євро, а кожен понад це - по 0,70 євро.

За останніми статистичними даними, у структурі партійних надходжень найбільшу частку становлять саме державні дотації. У партій, що представлені у Бундестазі, у середньому це від 30 до 40 відсотків. Так, правлячий Союз християнських демократів (ХДС) востаннє отримав від держави майже 43 мільйони євро, а Ліва партія Німеччини - понад 10 мільйонів.

Членські внески та відрахування "за мандат"

Від 20 до 30 % доходів бундестагівських партій в Німеччині становлять членські внески. Найбільшу їхню кількість традиційно "збирає" Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), яка нараховує 483 тисячі членів. Проте, якщо у 2001 році ця сума у соціал-демократів становила понад 78 мільйонів євро, то сьогодні це лише дещо менше 46-ти мільйонів.

Натомість СДПН більше за всі партії щороку збирає добровільних внесків "за мандат": за останніми даними, це були 22 мільйони євро. Ці гроші платять носії мандатів - депутати чи, скажімо, мери. Тільки Союз90/Зелені збирає в партійну касу таких коштів більше, оскільки це єдина партія, яка встановила для своїх депутатів їхнє обов'язкове відрахування.

Пожертви не втаємничують

Німеччина є єдиною з демократичних країн Заходу, де сума пожертв партіям не обмежена, тож колись мільйонні пожертви на діяльність партій були звичним явищем. Ситуація змінилась після скандалу, що виник із екс-канцлером Німеччини Гельмутом Колем наприкінці 1990-х. Через отримання партією християнських демократів коштів від благодійників, не включених в офіційну партійну звітність, Коль у 2000 році навіть втратив посаду почесного голови партії.

Тоді ж у законодавство були внесені зміни: тепер усі пожертви на суму понад 10 тисяч євро мають бути опубліковані у фінансових звітах партій з вказівкою дежерела доходу, а більше 50 тисяч євро невідкладно заявлені голові Бундестагу для оприлюднення через парламент.

У 2012 році більше за всіх пожертв отримали учасники урядової коаліції - блок ХДС/ХСС (729 тисяч євро) та Вільна демократична партія (204 тисячі євро). Берлінський політолог Оскар Нідермайєр наголошує, що підприємці більш охоче підтримують партії ринкової орієнтації. А от соціал-демократи, які погрожують підвищити податки для багатих, отримали минулого року лише 259 тисяч євро.

Цього року голові Бундестагу уже заявили про надходження ХДС, СПДН та ВДП. Ці партії отримали від автовиробника BMW 143 тисячі, 107 тисяч та 69 тисяч євро відповідно.

До речі, із завидною регулярністю пожертви на діяльність політичних партій в Німеччині здійснюють економічні колоси. Так, партіям, представленим у Бундестазі, минулого року Daimler AG перерахував 435 тисяч євро, з яких по 150 тисяч отримали ХДС та СДПН, а вільні демократи, християнські соціалісти та "зелені" - по 45 тисяч євро. Представник автоконцерну Маркус Маінка пояснив у розмові з DW, що таким чином Daimler AG сприяє партіям у формуванні політичної волі німців.

Запах лобізму

Втім, є й більш щедрі спонсори. Баварський Союз металургійної та електроіндустрії відрахував минулого року для ХСС 320 тисяч євро, а "сестра" цього союзу у Баден-Вюртемберзі профінансувала ХДС на 300 тисяч.Такі великі внески, однак, не залишаються поза увагою громадськості. Великі пожертви явно віддають лобізмом, вказує представник європейської неурядової організації Campact Ів Венеді. Ось, наприклад, власник концерну Mövenpick, який бере активну участь в готельному бізнесі, у 2009 році пожертвував понад мільйон євро ВДП. Як тільки вони прийшли до влади, тут же "проштовхнули" закон про зниження податків для власників готелів.

У листопаді минулого року навіть Рада Європи звернула увагу на систему фінансування німецьких політичних партій через пожертви. У звіті робочої групи РЄ з боротьби з корупцією (GRECO) вказувалось, що існуюча система залучення коштів у каси німецьких політиків недостатньо прозора та непідконтрольна. Тепер РЄ вимагає, щоб в Німеччині знизили планку коштів, про надходження яких треба заявляти невідкладно, адже доходи від 10 до 50 тисяч євро "засвічуються" у партійних звітах занадто пізно - майже через рік.