1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Німецькі промисловці критикують «суто політичне» рішення про закриття АЕС

30 травня 2011 р.

Які наслідки матиме для промисловості відмова від атомної енергії? Промисловці стурбовані рішенням уряду про закриття всіх німецьких АЕС до 2022 року – надто розмитою видається їм енергетична стратегія країни.

Дотації енергомістким виробництвам, можливо, доведеться збільшувати
Дотації енергомістким виробництвам, можливо, доведеться збільшуватиФото: CC/Jackson Carson

Рішення про відмову від атомної енергії вже з 2022 року спричинить додаткове щорічне навантаження на федеральний бюджет обсягом у два мільярди євро, підрахували експерти за дорученням уряду. Ідеться про недоотримання податків з атомної енергетики, які лише нещодавно було підвищено, аби компенсувати зростаючі витрати на субсидії для альтернативної енергетики. Однак витрати можуть бути ще більшими. Залежно від подальшого розвитку цін на електрику, можливо, доведеться збільшувати субсидії промисловим виробникам. Сьогодні чотирьом тисячам підприємств, які працюють у найбільш енергоінтенсивних галузях промисловості, уряд виплачує компенсації обсягом у 500 мільйонів євро щороку.

Промисловці не у захваті від рішення уряду. Зокрема, глава правління концерну Linde Вольфґанґ Райтцль критикує відсутність чіткої концепції подальшого розвитку енергетики Німеччини. «Для промисловості енергетична безпека є базовою вимогою. Приміром, виробничі витрати нашої компанії більш як на 50 відсотків складаються з вартості електроенергії. З точки зору промисловця, попри всі емоції навколо атомної енергетики, подальша енергетична стратегія країни має враховувати три ключові фактори: енергобезпека, економічність та екологічність. Не можна приймати рішення в енергетичній політиці, керуючись ідеологією чи емоціями. Промисловості потрібна стабільність», - наголошує Райтцль.

Чимало ризиків

Різкого стрибка цін на електрику більшість експертів не очікує. Однак залишається чимало ризиків, які можуть призвести до дорожнечі електроенергії. Зокрема, поки невідомо, як у майбутньому уряд дотуватиме альтернативну енергетику. Вже нині «зелений тариф» призвів до подорожчання електроенергії. Річ у тім, що вигідні тарифні надбавки стимулюють встановлення сонячних батарей і вітряків. Однак зростаючі витрати на субсидіювання «зеленої енергії» лягають насамперед на плечі споживачів: уже нині в ціні електроенергії 40 відсотків становлять податки і збори. Загальна сума річних субсидій на потреби альтернативної енергетики сягнула 13 мільярдів євро. Аби уникнути стрибка цін на електрику, уряд планує встановити верхній поріг дотацій на «зелену» енергію у 3,5 центи за кіловат-годину. Водночас поки важко спрогнозувати, як відіб’ється скорочення субсидій на розвитку альтернативної енергетики.

Німеччині потрібно 3600 кілометрів нових мережФото: picture alliance / dpa

Перехід на нову енергетичну модель потребуватиме величезних інвестицій. Зокрема в розбудову енергомереж, зазначає керівник Німецької енергетичної агенції (Dena) Штефан Колер. «Треба подивитися на мапу. Дві третини атомної енергії на сьогодні виробляється на півдні Німеччини. Третина – на півночі. У центрі ми маємо буре вугілля. Якщо ми нині виведемо з експлуатації АЕС на півдні, то нам доведеться транспортувати величезні обсяги електроенергії з півночі, де мають постати офшорні вітрові електростанції. Але нам нема як транспортувати це – немає мереж», - констатує Колер.

3600 кілометрів нових мереж

За підрахунками Dena, до 2020 року в Німеччині потрібно побудувати 3600 кілометрів нових високовольтних ліній електропередач. Крім того, через специфіку основних альтернативних джерел енергії – вітру та сонця – постають виклики стабільності енергозабезпечення. Аби мінімізувати інфраструктурні ризики, потрібно паралельно розвивати альтернативні моделі енергозабезпечення, які менше залежні від погодних коливань, закликають експерти. Ідеться передовсім про сланцевий газ, чималі запаси якого є в Німеччині, та біометан.

Не менш важливим є вдосконалення технологій, які дозволять зберігати і накопичувати енергію сонця і вітру. Науковці роблять ставку на концепцію «Power-to-Gas», яка передбачає перетворення вітрової та сонячної енергії на газ метан. Першим великим інвестором у цю технологію став автомобільний концерн Audi. Поблизу містечка Верльте на півночі Німеччини нині будується установка, яка перероблятиме енергію вітру на водень, а водень за допомогою кисню перероблятиме на метан. Результат – так званий «штучний» або «відновлювальний» газ, який можна використовувати для виробництва електроенергії або для приводу автомобілів.

Автори: Клаус Ульріх / Євген Тейзе
Редактор: Христина Ніколайчук

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW