Економічні санкції проти Китаю? Німецьким підприємцям у Шанхаї здається, що таке могло спасти на думку не їхнім співвітчизникам, а хіба що прибульцям з інших планет. Економічними санкціями на Китай не вплинеш. Тут усі підприємці одностайні:

«Тибетська проблема, так само як і тайванська, є одним фундаментальних питань Китаю, тому в цьому питанні його не дуже турбує розуміння ситуації іншими країнами. Економічним тиском ми нічого не досягнемо. Проте, китайці дуже чутливі в питанні Олімпійських ігор. Це для них питання честі і бойкот Олімпіади міг би завдати справжнього болю».

Для німецьких підприємців Китай є одночасно і економічним партнером, і конкурентом. Тому, на їхній погляд, конкуренція має відбуватися лише в економічній площині, без політичних заходів.

« Ми дуже тісно економічно пов»язані з Китаєм. І як експортери, і як імпортери. Якщо ми оголосимо Китаю економічний бойкот, то отримаємо серйозні проблеми також у себе в Німеччині».

Останнім часом Китай нарощує свою економічну міць, від економічного піднесення у Піднебесній виграє й Німеччина, переконані підприємці, які співпрацюють з Китаєм:

«Якраз зараз ми намагаємося отримати замовлення від Китаю, які допомогли б нам забезпечити робочі місця для німців. Тож економічний бойкот призвів би до протилежного ефекту. Підсумувати це можна було б так: у майбутньому нам буде потрібен Китай, але ми Китаю будемо не потрібні».

Утім є серед німецьких підприємців і такі, що не засуджують можливість економічних санкцій, але запитують, якої мети у такий спосіб можна досягти:

«Питання формулюється так: за допомогою яких засобів можна досягти певного результату? Те, що зараз відбувається, привертає увагу, можливо, у Європі заявами про санкції можна «заробити» додаткові плюси серед громадськості. Але у Китаї, цим не досягнеш жодного ефекту ».

Тим часом, дехто навіть вважає, що за погрозами про економічні санкції ховається не турбота про Тибет, а бажання зробити з Китаю цапа–відбувайла за всі кривди на цьому світі.