Список найбагатших людей Німеччини опублікував у вівторок журнал Manager Magazin. Серед п’ятиста імен у списку 103 – це ті, чиї статки перевищують один мільярд євро. Торік таких було 99. Загальні статки сотні найбагатших сімей ФРН зросли за рік на 0,6 відсотка і становлять нині 287,35 мільярда євро. Це дорівнює фактично 90 відсоткам федерального бюджету країни на цей рік (320 мільярдів євро).

Супербагатії стають ще багатшими

Список найбагатших німців продовжує очолювати засновник «південної» мережі супермаркетів-дискаунтерів Aldi-Süd Карл Альбрехт (17,1 мільярдів євро). У спину йому дихає сім'я його рідного брата Тео Альбрехта, який помер цього року. Родина володіє «північною» мережею Aldi-Nord, що оцінюється 16 мільярдами євро. Третю позицію з 10,5 мільярда євро посів Дітер Шварц, засновник головного конкурента Aldi, мережі магазинів-дискаунтерів Lidl.

Найбагатшою жінкою країни продовжує залишатися Сюзанна Клаттен (7,75 мільярда євро). Вона є однією з головних акціонерів концерну BMW. У топ-десятку найбагатших німецьких сімей увійшли також власники концернів C&A, Metro, Henkel, Siemens та інші.

Негомогенна верства

Тим часом автори ще одного дослідження про багатіїв спробували не просто вирахувати їхні статки, а з’ясувати, як, власне, живуть німецькі мільйонери і якими цінностями керуються. Для цього вони опитали власників 500 домогосподарств, які мають у вільному розпорядженні щонайменше 200 тисяч євро. Тобто три найбагатших відсотки людей у Німеччині.

Незважаючи на такий незначний відсоток від загальної кількості населення, верству багатіїв у Німеччині аж ніяк не можна назвати гомогенною, каже один з авторів дослідження, професор Вольфґанґ Лаутербах. Серед них є такі, що володіють успадкованими грішми, є ті, хто заробив їх сам, і зрештою просто ті, хто обзавівся статками завдяки виграшу в лото. Відповідно до цих груп відрізняються також і їхні цінності та стиль життя.

Вік, освіта і бізнес

Об’єднує німецьких багатіїв здебільшого лише вік, веде далі Лаутербах. Більшості з них уже виповнилося 60. Також серед об’єднуючих факторів можна назвати й освіту – понад 70 відсотків заможних німців мають вищу освіту. І ще одним показником багатства є власний бізнес – понад 60 відсотків мають свою фірму.

Причому чим більша кількість найнятих працівників на фірми, тим більші доходи у її власника. Шанси розбагатіти у підприємців, які «тягнуть» бізнес виключно на власних плечах без допомоги сторонніх працівників, учетверо менші, аніж у тих, хто не скупиться на зарплатню своїм помічникам.

Тим часом, працюючи, як-то кажуть, «на татка», шанси розбагатіти значно менші. Винятками стають хіба що топ-менеджери великих фірм або шеф-лікарі у великих клініках.

Хто піднявся з низів – не скупиться

Також не виправдалося поширене уявлення про те, що найчастіше розбагатіти можна завдяки вигідному шлюбові або щедрій спадщині. За словами Лаутербаха, у таких випадках, як правило, діє правило: де грошей і так багато – стає ще більше. Тобто одні статки зливаються з іншими.

Дослідження засвідчило, що у понад 55 відсотків випадків німці ставали багатими саме завдяки своїй праці. 64 відсотка сучасних багатіїв вибралися нагору із середнього суспільного класу, ще 21 відсоток – із самих низів. Тобто загалом 85 відсотків німецьких багатіїв «зробили себе самі».

Мабуть, саме через це доволі багато німецьких мільйонерів, які вийшли з нижчих соціальних верств, охоче займаються благочинністю. Цікаво, що ті, хто успадкував свої статки, виявляють у цьому плані значно меншу щедрість і відповідно скупіше ставляться до свого багатства. Професор Лаутербах пояснює це тим, що хто розбагатів своєю працею, знає справжню ціну грошам і розуміє, що не все у світі відбувається справедливо.

«Мільйонер по сусідству»

Щодо різних поширених кліше про багатіїв, як-от гігантські яхти чи золоті крани у ваннах, німцям це не дуже властиво, каже дослідник. Переважна більшість веде цілком звичний спосіб життя за принципом «мільйонер по сусідству», коли навіть найближчі друзі не завжди знають про їхні статки.

Лаутербах пояснює це, з одного боку, страхом перед людською заздрістю, а з іншого – усвідомленням того, що ніхто не застрахований від банкрутства. За підрахунками експертів, лише ті, чиї статки перевищили 300 мільйонів євро, можуть спати спокійно. У таких випадках для того, щоб звести нанівець свій достаток, необхідно добряче над цим попрацювати, жартує Лаутербах.

Христина Ніколайчук/ dpa, ap, Spiegel
Редактор: Леся Юрченко