Представники громадського об’єднання «Саксонські меморіали» відвідали виставкову експозицію музею «Тюрма на Лонцького» і провели переговори з науковими співробітниками. «Це ознайомча зустріч для визначення напрямків співпраці, розповів в інтерв’ю Deutsche Welle директор музею «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий. Наступним етапом стане визначення спільних проектів та підписання угоди. Наприклад, нас цікавлять документи діяльності гестапо у 1941-44 роках у Львові, де вони є, і чи взагалі збереглися», каже науковець. Саме у віднайдені таких документів німецькі колеги можуть посприяти, адже німецьких архівів багато, документи Другої світової війни розпорошені і неописані, додає історик.

Справа у тому, що українські науковці через матеріальні труднощі не мають змоги довго працювати у Німеччині, скаржиться Забілий. Хоча доступ до німецьких архівів, за його словами, набагато простіший, аніж до українських.

Ідеологічна диверсія

Німецьких дослідників, окрім періоду нацистської окупації, цікавить тематика діяльності радянських спецслужб, антизахідна та антинімецька пропаганда на теренах України у 1970-80 роках, так званий напрямок «боротьба з ідеологічною диверсією». Бо європейці не мають жодного уявлення про те, за яких умов жили українці і що їм розповідала радянська влада, додає історик. Він також не виключає можливості спільного спеціалізованого видання, якщо віднайдених архівних документів буде достатньо для цього.

На думку представника «Саксонських меморіалів» доктора Петера-Пауля Штраубе, співпраця меморіалів може стати важливим кроком у розкритті злочинів нацизму на території України, невідомих сторінок в’язниць та страждань українців. Впродовж 1941-44 років на Лонцького розташовувалася слідча тюрма гестапо, а у 1939-41 та з 1944-91 років – слідчий ізолятор НКВС-КДБ.

Попередньо домовлено, що українські науковці навесні відвідають німецькі меморіали. Ще з 2004 року ГО «Саксонські меморіали» підписали угоду про спільне вивчення зі Службою безпеки України архівних документів періоду Другої світової війни. За цей час українській стороні передано електронну базу даних про кілька сотень тисяч радянських в’язнів уроджених в Україні.

Автор: Галина Стадник
Редактор: Дмитро Каневський