Помиляється той, хто вважає, що футбол у Німеччині – справа виключно чоловіча. На чолі німецької футбольної ініціативи "Шальке – проти расизму", яка охоплює близько 300 осіб, стоїть жінка. Комп'ютерний фахівець Сюзанне Франке вже п'ять років керує в Гельзенкірхені цим об'єднанням.

До Києва активісти групи вболівальників приїхали не випадково. Як розповіла Сюзанне, така ідея виникла торік, після відвідування футбольного турніру у Львові. Там фанати з Німеччини побачили деякі прояви неонацизму, тому й вирішили поділитися своїм досвідом боротьби з цим явищем з українськими вболівальниками. Адже вже сама назва ініціативи "Шальке – проти расизму" зобов'язує їх до цього.

"Структура країни зовсім інша, тому нам було цікаво подивитися на все, так би мовити, зсередини, побачити все на власні очі. Тоді можна краще випрацювати стратегію, як протистояти правим тенденціям",- каже Свен Шнайдер, який також відвідав Київ.

На існування такої проблеми як неонацизм в уболівальницькій спільноті звертає увагу й український дослідник правоекстремістської діяльності В'ячеслав Ліхачов. В розмові з Deutsche Welle він, зокрема, сказав: "Українська молодіжна субкультура, що утворилася навколо футболу, є тотально "правою". Вона широко піддана зараженню неонацистськими ідеями, що в сукупності з агресивними стереотипами поведінки є загрозливим для суспільства явищем."

Київ - прекрасне місто


У себе вдома Свен займається захистом прав споживачів, а за "Шальке 04" вболіває, починаючи від 1991 року. До речі, він пам’ятає й українця Володимира Лютого, який у 1990-1991 роках захищав кольори цього німецького клубу: "Це був другий гравець із Радянського Союзу, який грав за Шальке. Можливо, молоді вболівальники не знають цього імені, але ми, звісно, пам'ятаємо."

Група активістів "Шальке – проти расизму" познайомилась з українськими футбольними фанатами, роздивилася місто Київ. "Ми дуже вражені цим цікавим містом, людьми, пам'ятками, історією. Нам тут дуже подобається. Ми прекрасно себе почуваємо як туристи",- каже Сюзанне Франке, голова фан-ініціативи.

Очікування від Євро-2012 - низькі ціни й зручний транспорт

Фани "Шальке 04" планують приїхати до України ще, вже – вболівати за своїх улюбленців. "Можливо, ми сюди приїдемо з клубом, коли "Динамо" (Київ) буде грати проти Шальке. Можливо, будемо грати з якоюсь української командою в Лізі Чемпіонів. Ми, звичайно, приїдемо. Щодо Чемпіонату Європи, то, якщо квитки на сам стадіон будуть за нормальною ціною, то, звичайно, будемо й на ньому",- перконана Сюзанне Франке.

Вона додає, що може собі дозволити квиток за 50 євро: "Але в нас є досить багато фанів, які не заробляють достатньо. І вони студенти. Для них, можливо, це буде велика ціна. Тому, якщо ціни будуть дорожчі, ми не зможемо приїхати великою групою. Але коли приїдемо, будемо винаймати квартири, так зручніше."

Шнайдер каже, що важливо, як буде розбудована інфраструктура: "Нам треба, щоб було зручно, щоб ми могли спокійно випити пива, могли б посвяткувати з усіма учасниками. І важливо, як ми будемо пересуватися тут. Чи швидко до міста йтиме транспорт, як буде функціонувати таксі, тобто, транспортна розв'язка. Ми ж не в одному місті будемо, нам треба діставатись й інших міст."

"Це виглядало як спроба убивства"

Фани з Гельзенкірхена стали свідками побиття вболівальників у Києві. І не неонацистами, а, вочевидь, охоронцями стадіону. Ось їхня розповідь: "Це був матч "Динамо" (Київ) – "Дніпро", і ми його відвідали. Ми хотіли дізнатися, як проходять матчі у Києві, і на перерві вийшли випити води. Ми піднялися із напоями по сходах і стали вище, щоб звідти подивитися другий тайм. В цьому секторі, де ми стали, нас помітили хлопці-стюарди, і стали когось викликати по рації. Прийшло 7-8 людей бійцівської зовнішності із виразами облич, налаштованими на щось серйозне. Коли вони зайшли у сектор, але ми не бачили, що там відбувалося, через декілька хвилин вони винесли одну людину, потім ще виштовхали трьох. І почали дуже сильно, брутально їх бити. Притисли до стіни та били їх руками й ногами".

Гостей української столиці вразило, що стюарди в цей час стояли та спостерігали, адже вони самі викликали цих хлопців. "Це була служба охорони. Але вони були у звичайних футболках, без якихось значків. Міліції там не було. Це виглядало як спроба вбивства, тому що вони били по нирках, у них були настільки розпалені обличчя, немов вони давно не бились, і їм просто хотілось когось побити. Атмосфера на стадіоні була прекрасна, було багато дітей, дівчат, молодих людей. Все було чудово. Але вони аж ніяк не очікували побачити цю сцену саме на цьому матчі",- продовжує Свен Шнайдер.

Такого, як в Україні, фани більше ніде не бачили

Сюзанне розповідає, що була на футбольних матчах в половині європейських країн - Греції, Франції, Голандії, Англії. "І я ніколи не бачила подібних випадків, коли так брутально б’ють людей на стадіоні, і в той же час стюарди спокійно за цим спостерігають."

Ситуація, яку спостерігали фани "Шальке", не мала ніякого стосунку до "політичних справ", співрозмовники DW на цьому наголошують. "Але нам би дуже не хотілось, щоб було подібне свавілля. Це все відбувалось на стадіоні, де повинен бути порядок, і дуже складно довіряти поліцейським, які допускають подібне."

На думку керівників фан-ініціативи з Гельзенкірхена, вболівальники мають самі організовуватись і висловлювати свою думку офіційним особам та футбольним клубам. А щодо проявів неонацизму на стадіонах, то, як зазначає експерт Ліхачов, протиставити цьому явищу можна лише системну і свідому пропагандистську роботу з боку адміністрацій футбольних клубів, в якій ті, на думку дослідника, не зацікавлені.

Автор: Ольга Веснянка
Редактор: Захар Бутирський