Чи сприяє економічна криза поширенню упереджень? Так. Такого висновку дійшла група вчених з Білефельдського інституту досліджень конфліктів і насильства. Дослідження аналізує, наскільки в Німеччині поширене вороже ставлення до певних груп іноземців, релігій, інвалідів, гомосексуалістів та інших соціальних груп.

Спільне сприйняття загрози призводить до негативного ставлення до мігрантів, каже один із авторів дослідження, психолог Андреас Цик: «Це афект маленької людини – «Нам треба за все розплачуватися». Ця колективна загроза, цей небезпечний механізм, який ми спостерігаємо, ставить під питання рівноправ’я, спільні цінності та підтримку слабких. Чи можемо ми собі ще дозволити рівне відношення до слабких груп у суспільстві? Чи можемо ми собі дозволити солідарність?»

Страх перед майбутнім

До цього додається падіння довіри до політиків. В усіх верствах населення, але в першу чергу в нижніх прошарках, дедалі більше німців не відчувають, що політики представляють їхні інтереси. В результаті вони дедалі менше готові до суспільної активності: працювати в організаціях чи партіях, каже Вільгельм Гайтмаєр, керівник дослідження:

«Коли немає готовності брати участь у житті суспільства, бо немає віри у можливість щось змінити, тоді розвивається негативне ставлення не проти сильних груп, а проти слабких».

Отже, чи стали німці на тлі економічної кризи більш вороже ставитися до інших членів суспільства? Ні. Це теж результат дослідження. Загалом підтримка дискримінаційних ідей впала, у порівнянні з першим дослідженням вісім років тому. Ефект, який спостерігають соціологи, психологи й педагоги, стане небезпечним лише тоді, коли німці сильніше відчують наслідки кризи на собі, каже соціолог і психолог Беате Кюппер: «Така ситуація не лише серед 33 відсотків людей з низьким рівнем доходів, а й серед заможних, які очікують погіршення життєвого рівня. Серед них зростає підтримка ворожого ставлення до інших. Тобто йдеться не лише про фінансову безпеку, справа в страху перед майбутнім».

Поляки та угорці – найбільш упереджені

Проти кого конкретно спрямовані негативні настрої, майже не має значення, кажуть учені. Вони можуть бути спрямовані проти всіх. «Серед усіх, хто відчуває загрозу своєму становищу через мігрантів, зросли негативні настрої. Хто відчує загрозу, той став негативніше ставитися не лише до мігрантів, а й до мусульман, до сексуальних меншин», - каже Кюппер.

Цього разу вперше проводилося порівняльне дослідження. З’ясувалося, що нідерландці та французи проявляють менше ворожості до всіх досліджених соціальних груп, ніж німці. Натомість поляки та угорці посідають перші позиції за ворожим ставленням до євреїв та мусульман, іноземців загалом та гомосексуалістів. Німці – в середині рейтингу.

Автор: Матіас Белінгер / Роман Гончаренко

Редактор: Леся Юрченко