Ларс Петер Шмідт був вельми здивований: уперше за 20 років роботи Фонду імені Конрада Аденауера в Росії російські ЗМІ висловили йому "величезну солідарність" - від газети "Комерсант" до агентства "РИА Новости". "Для мене це було незвично", - сказав DW голова московського бюро фонду, наближеного до правлячої в Німеччині партії Християнсько-демократичний союз (ХДС).

Рутинна перевірка чи перепони?

Ідеться про події березня. Рівно о 10 годині ранку у вівторком, 26 березня 2013 в регіональне бюро фонду Аденауера на Невському проспекті в Санкт-Петербурзі прийшли двоє. Це були представники прокуратури.

За кілька днів до цього вони написали листа представництву німецького фонду. У ньому був перелік з 20 питань про статут, доходи та витрати і зміст програм. Фонд на запитання відповів, вирішивши, що інцидент вичерпано, каже Шмідт. Тим більшим було здивування співробітників, коли представники прокуратури особисто прийшли до офісу й вилучили всі комп'ютери. Вони пояснили це бажанням перевірити ліцензії програмного забезпечення.

Берлін відреагував на цей інцидент критикою. Німецьке зовнішньополітичне відомство викликало "на килим" російського посла. Через день комп'ютери повернули. Але це був не єдиний випадок. Приблизно в той же час співробітники прокуратури навідалися до московського офісу Фонду імені Фрідриха Еберта, наближеного до опозиційної Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). Щоправда, комп'ютерів не вилучали. Російські чиновники назвали акцію рутинної перевіркою без якогось конкретного приводу. На зустрічі в Ганновері з російським президентом Володимиром Путіним на початку квітня канцлер ФРН Анґела Меркель назвала інцидент "завадою".

"Хто, де, з ким співпрацює"

Через місяць після візитів прокуратури галас стосовно німецьких фондів стих. "Нам ніхто, фактично, не заважає", - каже представник Фонду Аденауера. Але здивування відчувається в його словах досі. Це перший випадок, коли російська прокуратура здійснила такі масштабні перевірки у німецьких фондах, які й так один раз на квартал подають звіти до мін'юсту. "Це було втручання, з яким важко змиритися", - говорить Шмідт про вилучення комп'ютерів. На жорстких дисках, за його словами, було серед іншого листування з російськими організаціями-партнерами та з головним офісом фонду в Німеччині.

Шмідт бачить зв'язок між перевірками в німецьких фондах і новим законом про некомерційні організації (НКО) в Росії. Він зобов'язує ті з них, які займаються політичною діяльністю та одержують гроші з-за кордону, зареєструватися "іноземними агентами". У зв'язку з цим у Росії проводиться перевірка сотень НКО. "Вони (прокуратура - Ред.) хочуть з'ясувати, хто, де, з ким співпрацює", - каже Шмідт.

Різний підхід

У Росії працюють шість політичних фондів, наближених до німецьких партій. Крім фондів імені Аденауера й Еберта, це Фонд імені Генриха Белля, близький до Партії зелених, а також Фонд імені Фрідриха Науманна, який пов'язують з правлячими в Німеччині лібералами. Мають свої представництва в Москві й фонди, наближені до баварського Християнсько-соціального союзу (ХСС) і Лівої партії.

Хоча в них різний підхід. Якщо великі фонди фінансують російських партнерів, то дрібніші - цим не займаються. Наприклад, Фонд імені Науманна проводить тільки конференції та семінари.

Побоювання за партнерів

Утім, робота німецьких фондів у Росії опосередковано порушується. "У цілому ми відчуваємо, що політичним фондам не стало легше", - каже Ларс Петер Шмідт з Фонду Аденауера. За його словами, російські партнери побоюються "опинитися під підозрою" через співпрацю з іноземними організаціями. Тому, каже Шмідт, деякі російські НКО поводяться стримано.

Це підтверджує і Юліус фон Фрайтаґ-Лоринґгофен. "Ми помітили, що наші партнери почуваються невпевнено і двічі перепитують, чи можлива співпраця", - каже керівник Фонду імені Науманна в Москві. За його словами, це стосується більшою мірою нових партнерів фонду.

Не відчув стриманої позиції російських НКО керівник Фонду імені Белля в Москві Єнс Зіґерт. Але й він зазначив, що робота частково заблокована, оскільки російські НКО зайняті відповідями на запити прокуратури. "Часу на роботу не залишається", - відзначає Зіґерт.

Сподівання на Кремль

У цьому контексті постає питання про майбутнє німецьких фондів в Росії. Усі опитані представництва заявили, що мають намір продовжити роботу. "У Фонді Науманна є бажання продовжувати працювати з Росією", - каже Юліус фон Фрайтаґ-Лоринґгофен. За його словами, фонд занепокоєний через ситуацію з російськими партнерами, але сподівається, "що обставини не погіршаться".

Ларс Петер Шмідт з Фонду Аденауера не виключив, що фінансування програм у Росії може скоротитися: "В атмосфері, коли нас ставлять в одну категорію зі шпигунами, політичні фонди більше не зможуть нормально працювати". Поки що це питання не вирішене. Шмідт сподівається, що "в Кремлі це зрозуміють і підуть назустріч".

Перші санкції

Про те, що наміри російської влади серйозні, свідчить вирок асоціацію "Голос", оприлюднений у четвер, 25 квітня. Її оштрафували на 300 тисяч російських рублів за порушення діяльності НКО, що, за висновком суду, виконує функції іноземного агента. Представники "Голосу" не визнали в суді своєї провини. Як повідомив представник цієї організації, рішення суду будуть оскаржувати. "Відмова від вступу в реєстр (НКО-іноземних агентів) - позиція всіх співробітників асоціації "Голос", оскільки ми вважаємо, що працюємо на благо Росії і не виконуємо жодних доручень іноземних держав", - цитує його слова агентство "Інтерфакс".