Голова Східного комітету німецької економіки Екгард Кордес представив у п'ятницю, 27 червня, на прес-конференції в Берліні результати опитування, нещодавно проведеного серед фірм з ФРН, які працюють на російському та українському ринках.

Про репрезентативність дослідження він запропонував журналістам робити оцінки самим. В опитуванні взяли участь 105 німецьких компаній, хоча тільки в Росії їх більше шести тисяч. Однак, як зазначив Кордес, ті фірми, які відгукнулися на анкету Східного комітету, мають в Росії 50 тисяч працівників і річний оборот в 20 мільярдів євро, а в Україні - 17 тисяч і 3,2 мільярда відповідно. Тобто, величини доволі вагомі, наголосив Кордес.

Хороших новин мало

Почав він із "хороших новин зі сфери німецького експорту в регіон Східної і Південно-Східної Європи", яких, однак, виявилося зовсім небагато. Так, за перші чотири місяці 2014 року - у порівнянні з тим же періодом минулого року - зріс товарообіг Німеччини з балканськими країнами, Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Польщею та Чехією, в яких Східний комітет відзначає позитивні тенденції економічного розвитку. У цілому німецький експорт у ці країни збільшився приблизно такою ж мірою, як і на світовий ринок.

На цьому хороші новини у Кордеса закінчилися, і далі йому довелось говорити про погані. За той же період поточного року німецький експорт в Україну скоротився на 31 відсоток, і в результаті прибуток фірм з ФРН зменшився на 500 мільйонів євро. Ще більших збитків - 1,7 мільярда євро- спричинило їм зменшення на 14 відсотків поставок товарів до Росії.

"Якщо перенести ситуацію перших чотирьох місяців на весь рік, - зазначив Кордес, - то під загрозою опиняться 25 тисяч робочих місць у Німеччині". У цілому ж, за підрахунками Східного комітету, на німецьких підприємствах, які виконують разом з іншими російські та українські замовлення, працюють понад чверть мільйона людей. Утім, ще більше Кордеса тривожить можливість поширення негативних тенденцій на сусідні країни східноєвропейського регіону, які, за його оцінкою, "поки перебувають у гарній економічній формі".

Негативний прогноз для Росії та України

Така загроза є цілком реальною, оскільки в Росії, від якої багато з цих держав економічно залежать, очікується рецесія. Кордес звертає увагу на помітне зниження динаміки економічного розвитку в країні в 2011-2013 роках, що посилюється слабкістю рубля, відтоком капіталів, страхом перед можливими санкціями, що різко знижує інвестиційну активність і російських, і закордонних підприємців, а також привабливість російського ринку.

Свій негативний прогноз Кордес підкріпив результатами згаданого опитування, яке виявило "масивне погіршення оцінок", які дали в червні німецькі комерсанти в Росії в порівнянні з таким же дослідженням, проведеним на початку року. Так, в січні 2014-го спаду виробництва в Росії очікували тільки 14 відсотків опитаних, а тепер таких стало 53 відсотки. Ще 25 відсотків пророкують стагнацію. Частка оптимістів зменшилася з 36 до 22 відсотків опитаних.

Такі дані змушують і самого Кордеса засумніватися в прогнозі російського Центробанку, котрий очікує у поточному році зростання ВВП Росії на 0,5 відсотка. "Я особисто налаштований скептично і вважаю, що цього не досягти", - заявив він.

В Україні ж, за його оцінкою, ситуація ще більш "драматична", адже так німецькі підприємці оцінюють економічні перспективи України. 77 відсотків називають спад (значний - 55 відсотків, легкий - 22 відсотка) неуникним. Тож у цьому зв'язку прогноз Європейського банку реконструкції та розвитку, який передбачає для України цього року спад "тільки" на 5-7 відсотків, Кордес назвав "радше оптимістичним".

Вплив політики на економіку

60 відсотків опитаних німецьких фірм у Росії та 87 відсотків - в Україні заявили, що на їхньому бізнесі негативно позначається російсько-український конфлікт. Підприємці дезорієнтовані дискусією про можливий перехід Євросоюзу до третього - економічного ступеня санкцій проти Росії і відчувають наслідки, зокрема, кредитно-фінансові, вже вжитих заходів. "Політична кризова ситуація, Дамоклів меч економічних санкцій, що завис над головою, - це отрута для економічного розвитку в цьому регіоні", - сказав Кордес.

Виконавчий директор Східного комітету німецької економіки професор Райнер Лінднер розповів на прес-конференції про те, що, наприклад, німецькі фірми йдуть з Криму, анексію якого Захід не визнає і вважає порушенням міжнародного права. "Фірми переносять свої виробництва або в Росію, або в інші регіони України, або закривають зовсім", - пояснив Лінднер.

Гроші не пахнуть?

Вважається, що бізнес політикою не цікавиться, головне - прибуток, а санкції - тільки перешкода. Результати опитування, проведеного Східним комітетом, утім, цю тезу не підтверджують.

9 відсотків німецьких підприємців, у яких є бізнес в Росії, вважають, що у відповідь на анексію Криму вже мали б бути запроваджені економічні санкції проти Росії, а 47 відсотків називають такий крок неадекватним та необхідним в тому разі, якщо Москва буде і надалі дестабілізувати ситуацію в Україна. Менша частина - 44 відсотки - радять політикам не втручатись в економіку.

Східний комітет підтримує в цьому питанні позицію більшості. Він не вважає економічні санкції продуктивним заходом, а виступає за пошук дипломатичного розв'язання конфлікту, але як крайній захід готовий їх підтримати, оскільки, як зауважив Кордес, не готовий байдуже спостерігати за діями Росії, котрі порушують міжнародне право.

"Якщо виникне ситуація, в якій політики переконливо скажуть, що можливості дипломатії вичерпались, тоді і ми не будемо опиратися санкціям і погодимося на них", - підбив підсумки Екгард Кордес.