Гімназія імені Макса Планка у Берліні розташована осторонь від туристичних потоків. Там панує незвична тиша, коли Себастіан Каль заходить до будівлі, спорудженої у соціалістичному стилі. Студент, котрий бере участь у проекті «Школа без расизму – школа зі сміливістю», домовився з групою підлітків спланувати акцію проти правого екстремізму.

Це не перший проект, який десятеро школярів планують здійснити у своїй гімназії. Упродовж десяти років їхній навчальний заклад належить до загальнонімецької мережі «Школа без расизму». Школи, які долучені до цієї ініціативи, зобов'язані брати участь у річних проектах, спрямованих проти дискримінації. Школярі та вчителі ставлять свій підпис під документом, що вони не терплять жодної форми дискримінації та активно виступають проти цього.

Школярі виявляють ініціативу

Група, що бере участь у реалізації проекту в гімназії імені Макса Планка, хоче поінформувати Себастіана Каля, що саме вони планують на цей шкільний рік. Ідеї надходять від самих школярів. Наприклад, десятикласник Альберт хоче організувати зустріч з людиною, що вийшла з лав неонацистів. «Для мене виступати проти расизму – це само собою зрозуміло». На його думку, особиста зустріч з колишнім правим радикалом може якнайкраще продемонструвати спосіб мислення неонацистів і їхні спроби вербувати до лав прибічників їхньої ідеології школярів.

Себастіан Каль спершу вислуховує ідеї школярів. Потім 24-річний студент перепитує, дає поради та обіцяє організувати контакти. Така підтримка часто дуже потрібна підліткам, щоб змогти втілити в життя все, що замислили.

Усе має свої межі

Деякі школярі з гімназії Макса Планка вже мали певний досвід безпосереднього контакту з расизмом. Наприклад, Шаронія. Батьки цієї десятикласниці походять зі Шрі-Ланки. Її темношкірі подружки стикалися з тим, що їм кидали образливі слова на вулицях або віталися зі словами «привіт, шоколадко». «Можливо, це було задля розваги», - каже Шаронія дещо соромлячись, але потім твердо додає: «Однак усе має свої межі».

За словами самих школярів гімназії імені Макса Планка, проблема расизму у стінах їхнього навчального закладу гостро не стоїть. Інші форми дискримінації відіграють значно вагомішу роль. Наприклад, кібермобінг або гомофобія чи сексизм. Усі можливі прояви дискримінації стають темою для обговорення в мережі.

Навіть школярі молодших класів долучаються до проекту «Школа без расизму». Мережа зростає щодня. Частка школярів і школярок з родин, які мають міграційну історію, тут велика, тому у дітей добрі уявлення про гармонійне співіснування різних культур. Нині до мережі, заснованої у Німеччині 1995 року, належить близько тисячі шкіл. Сама ж ця ініціатива зародилася ще в середині 80-х років минулого століття в Бельгії. Коли там пройшла до парламенту праворадикальна партія, школярі та вчителі виявили рішучу активність.