ФРН прийме частину мігрантів із суден "Alan Kurdi" і "Alex"
Світлана Кореновська
6 липня 2019 р.
Глава МВС Німеччини повідомив про готовність Берліна прийняти частину мігрантів, врятованих у Середземному морі кораблями двох неурядових організацій.
Реклама
Німеччина готова прийняти частину біженців, врятованих у Середземному морі кораблями "Alan Kurdi" і "Alex". "Ми готові прийняти частину людей, врятованих суднами "Alan Kurdi" і "Alex", - заявив міністр внутрішніх справ ФРН Горст Зеегофер (Horst Seehofer) у суботу, 6 липня, додавши, що Єврокомісія поінформована про це рішення.
Вранці 6 липня "Alan Kurdi" підійшов до межі територіальних вод Італії біля острова Лампедуза, проте не став у них входити. Як повідомив керівник рятувальної операції Ґорден Іслер (Gorden Isler), екіпаж судна поки не має наміру порушувати заборону МВС Італії на вхід у порти країни.
Наразі на борту судна "Alan Kurdi", котре належить неурядовій організації Sea-Eye, перебувають 65 мігрантів, врятованих у міжнародних водах біля узбережжя Лівії. Увечері в п'ятницю, 5 липня, до МВС ФРН надійшов лист міністра внутрішніх справ Італії Маттео Сальвіні з вимогою, аби Німеччина взяла на себе відповідальність за біженців, які перебувають на судні.
Судно "Alex" належить італійській неурядовій організації Mediterranea Saving Humans. Наразі на його борту перебувають 54 мігранти, яких команда врятувала в Середземному морі минулого тижня. 5 липня, після того як Рим заборонив рятувальникам входити в італійські порти, прийняти мігрантів із судна "Alex" погодилася Мальта.
"Європейська мрія": як біженці тікають від війни (фотогалерея)
Фотографії напливу мігрантів до Європи у 2015 та 2016 роках розлетілися по всьому світу. Найдраматичніші світлини - у фотогалереї DW.
Фото: Getty Images/J. J. Mitchell
Мета - вижити
Тисячі людей, здебільшого із Сирії, вирушили у небезпечну подорож до Європи у 2015-2016 роках, тікаючи від війни. Близько 10 тисяч біженців залишаються на островах Лесбос, Хіос та Самос. З січіня до травня цього року зафіксовано понад 6 тисяч нових шукачів притулку.
Фото: Getty Images/AFP/A. Messinis
Пішки до Європи
У 2015 та 2016 роках понад мільйон людей намагалися дістатися Західної Європи з Греції або Туреччини так званим "балканським маршрутом" - через Македонію, Сербію та Угорщину. Потік біженців зупинився лише із офіційним закриттям цього шляху, і фізичного перекриття кордонів. Нині більшість біженців обирають небезпечний середземноморський маршрут з Лівії до Європи.
Фото: Getty Images/J. Mitchell
Глобальний шок
Ця світлина вразила світ. Тіло трирічного хлопчика Айлана Курді з Сирії викинуло на пляж у Туреччині у вересні 2015-го. Фотографія швидко розлетілася соціальними мережами і стала символом кризи біженців. Європа більше не могла залишатися осторонь.
Фото: picture-alliance/AP Photo/DHA
Хаос та відчай
Встигнути останньої миті: тисячі біженців намагаються втиснутися у переповнені автобуси та потяги в Хорватії після того, як стало відомо про майбутнє закриття маршруту через Європу. У жовтні 2015-го Угорщина закрила свої кордони та встановила контейнерні табори, де біженці могли перебувати під час процесу надання їм притулку.
Фото: Getty Images/J. J. Mitchell
Підніжка біженцю
Угорська журналістка стала героїнею скандалу після того, як у вересні 2015 поставила підніжку сирійському біженцю, який намагався втекти від поліції неподалік кордону. На піку кризи ставлення до біженців погіршилося. У Німеччині збільшилася кількість нападів на притулки.
Фото: Reuters/M. Djurica
Жодних відкритих кордонів
Офіційне закриття "балканського маршруту" в березні 2016 року призвело до загострення ситуації на КПП. У складному становищі опинилися тисячі біженців, з’явилися повідомлення про насильство. Багато хто намагався обійти прикордонні пункти, як ось ці біженці на межі Греції та Македонії невдовзі після закриття кордонів.
Хлопчик у крові та пилюці: фотографія п’ятирічного Oмрана шокувала світ у 2016-му. Вона стала символом жаху громадянської війни у Сирії та страждань людей. Рік потому в мережі з’явилися нові світлини хлопчика, на яких він був набагато щасливішим. Прибічники Башара Асада назвали торішнє фото пропагандистським.
Фото: picture-alliance/dpa/Aleppo Media Center
Невідомий новий дім
Сирійський чоловік несе доньку під дощем на грецько-македонському кордоні в Ідомені. Він сподівається, що у Європі його родина буде в безпеці. Згідно з Дублінською угодою, про притулок біженці можуть просити в першій країні в'їзду. Багатьох з тих, хто рушив далі, відправляють назад. Найбільше навантаження - на Грецію та Італію.
Фото: Reuters/Y. Behrakis
Надія на підтримку
Німеччина залишається головним пунктом призначення біженців, попри те, що законодавство щодо надання притулку посилили. Жодна з європейських країн не прийняла стільки шукачів притулку, як Німеччина - 1,2 мільйона з початку кризи. Канцлерка Анґела Меркель була іконою для багатьох з тих, хто приїхав сюди.
Фото: picture-alliance/dpa/S. Hoppe
Надзвичайна ситуація в таборах
На півночі Франції влада розчищає сумнозвісні "джунглі" - табір біженців в Кале. Під час евакуації у жовтні 2016-го там спалахнула пожежа. Близько 6,500 мешканців табору розселили в інших притулках у Франції. Через півроку благодійні організації повідомили, що біля Кале живе багато безпритульних неповнолітніх біженців.
Фото: picture-alliance/dpa/E. Laurent
Порятунок у морі
Рятувальні судна постійно перебувають у пошуках човнів з мігрантами, які зазнають лиха. Попри надзвичайну небезпеку під час їхньої подорожі багато біженців, рятуючись від бідності або конфліктів у своїх країнах, сподіваються на краще майбутнє в Європі. Переповнені човни часто перекидаються. Лише у 2017 році внаслідок цього загинули 1,800 людей, торік - 5,000.
Фото: picture alliance/AP Photo/E. Morenatti
Перечекати у Лівії
Сотні тисяч біженців зі Субсахарської Африки та Близького Сходу чекають на перетин Середземного моря у лівійських таборах. Контрабандисти та торгівці людьми налагодили тут свій бізнес. Умови у таборах катастрофічні, наголошують правозахисні організації. Свідки повідомляють про рабство та примусову проституцію. Все ж, мешканці таборів не полишають мрії приїхати до Європи.
Фото: Narciso Contreras, courtesy by Fondation Carmignac