У Німеччині серед партнерів по урядовій коаліції триває дискусія щодо соціальних зловживань мігрантів у Німеччині. Спершу критичні висловлювання ще наприкінці минулого року пронулали від політиків з консервативного Християнсько-соціального союзу (ХСС). Вони вимагали ускладнити "втікачам від бідності" з інших країн ЄС доступ до німецької соціальної системи. В ці дні у полі зору - болгари та румуни, котрі з 1 січня 2014 року отримали право без обмежень жити та працевлаштовуватися в усіх країнах ЄС.

Баварський ХСС разом із Християнсько-демократичним союзом та Соціал-демократичною партією Німеччини входить до правлячої коаліції у Німеччині. Однак реакція союзників із СДПН на позицію ХСС не забарилась. "Той, хто сумнівається у реалізації права на вільне пересування та працевлаштування, шкодить Європі та Німеччині", - заявив міністр закордонних справ, соціал-демократ Франк-Вальтер Штайнмаєр. На його переконання, свобода пересування - невід'ємна частина європейської інтеграції.

Меркель підключилась

Щойно перші критичні зауваження щодо ініціатив ХСС пронулали ще й з лав ХДС, канцлерка Анґела Меркель особисто взялася за владнання конфлікту. У п'ятницю, 3 січня, відбулась її телефонна розмова з очільником СДПН та міністром економіки Зіґмаром Ґабріелем. "Вони домовились, що на наступному засіданні уряду у середу буде скликано спеціальну комісію міністерських статс-секретарів", - повідомив речник німецького уряду Ґеорг Штрайтер. Чиновники мають перевірити необхідність вжиття "оперативних заходів" компетентними органами з метою уникнення можливих зловживань із наданням соціальної допомоги.

Також має бути перевірене відповідне національне законодавство. Штрайтер вказав на положення коаліційної угоди між ХДС, ХСС та СДПН, у яких йдеться про бажання сторін "у національному праві та європейських положеннях досягти таких змін, які б зменшили привабливість міграції заради використання системи соціального забезпечення".

У коаліції ніхто не посягає на право кожного громадянина ЄС на вільне пересування, яке є одним із головних досягнень європейської спільноти, наголосив речник уряду. Це стосується й обговорюваного нині проекту резолюції закритого засідання ХСС, з контексту якого, вважає Штрайтер, вирвані окремі цитати.

Громади вимагають допомоги

Між тим Союз місцевих громад Німеччини закликав утриматись від п"олювання на відьом". Там вважають, що той, хто прибуває до Німеччини у пошуках роботи, не має права на отримання допомоги з безробіття або соціальної допомоги. "З іншого боку, ми не можемо допустити, щоб вони голодували, - пояснив виконавчий директор Союзу Ґерд Ландсберґ. - Ми знаємо, що деякі громади уже витратили до десяти мільйонів євро на організацію помешкань та супровід".

З близько 300 тисяч румунів та болгарів, що мешкають у Німеччині, більшість добре інтегровані, розповів Ландсберґ. "Але це нічого не змінює у тому факті, що серед них є й "утікачі від бідності", які концентруються у певних містах Німеччини", - пояснив він і додав, що місцева влада повинна, по можливості, вдаватись до вирішення цієї проблеми, хоча з людьми без освіти та зневіреними у державній підтримці робота ускладнюється.

Ландсберґ вимагає від федеральних органів та ЄС створення відповідного фонду для підтримки таких заходів. Наявний соціальний фонд ЄС передбачає виділення Німеччині 11,8 мійльонів євро на надання інтегративних послуг. Цього, вочевидь, недостатньо, наголосив представник Союзу місцевих громад.

"Необхідно вирішити питання належного розміщення людей, яких навіть німці використовують, надаючи їм для проживання за захмарними цінами як нерухомість, так і окремі кімнати чи навіть "ліжко-місця", - пояснив Ландсберґ. Також необхідним є фінансоування медичних та освітніх заходів, наприклад для дітей шкільного віку.

Водночас Союз місцевих громад Німеччини пропонує Єврокомісії посилити відповідні заходи у Болгарії та Румунії. "Члени ЄС повинні мати не тільки права, а й обов'язки", - пояснив позицію Союзу Ландсберґ.