Дві країни, одна проблема: і Україна, і Німеччина потерпають від зростання цін на природні ресурси та енергію, яку з них виробляють. Німці недавно були шоковані повідомленнями про очікуване зростання ціни на газ для споживачів на 40 відсотків. Українцям з нового року, можливо, доведеться платити вдвічі більше за російський газ.

Але підходи до вирішення проблеми різні. Це стало очевидно минулого понеділка в Берліні, де відбувся День України в німецькому бундестазі.

У Німеччині уряд намагається зменшити залежність від газу й нафти за рахунок відновлювальних джерел енергії: вітру, сонця, біомаси. І ще – за рахунок кращого заощадження енергії: утеплення будинків так, щоб кошти на опалення були мінімальними. Це добре і для гаманця, і для природи.

В Україні енергетична стратегія теж передбачає заощадження і розвиток відновлювальних джерел енергії, але головний акцент робиться на атомній енергетиці та збільшенні частки вугілля в енергозабезпеченні країни. Говорить колишній прем’єр-міністр України Анатолій Кінах:

«Енергетична безпека України спирається на ефективне використання власних енергоносіїв. Ця стратегія вимагає залучення інвестицій. Для нас дуже вадливий досвід Німеччини, особливо в питаннях енергозбереження, реформування житлово-комунального господарства, нових технологій. Наприклад, Німеччина виробляє на базі бурого вугілля близько 30 відсотків всієї електроенергії. Це хороший приклад і для України, яка має запас бурого вугілля в обсягах 8,6 мільярда тонн. Ми дуже зацікавлені в освоєнні цього енергоресурсу, щоб зменшувати енергетичну залежність».

Небезпечна стратегія

У Німеччині скептично ставляться до українських планів. Фрідеманн Мюллер, експерт з питань енергетики з Мюнхена, критикує плани побудови в Україні нових атомних реакторів, зважаючи на ризик повторення Чорнобильської катастрофи. Не подобаються Мюллеру і плани України замінити російський газ українським вугіллям. Це матиме шкідливі наслідки для клімату на планеті, каже експерт.

«Країна, що прагне стати членом Європейського союзу, не може собі дозволити ігнорувати наслідки заміни газу вугіллям, як це передбачає енергетична стратегія. На мою думку, небезпечно так радикально підвищувати частку вугілля в забезпеченні енергії. Причина проста – наслідки для клімату».

Попри розбіжності щодо атомної енергії та вугілля, на Дні України в німецькому бундестазі лунали й спільні погляди на енергетичні проблеми. Україна успадкувала від Радянського Союзу систему, що належить до однієї з найбільш енергозатратних у світі. Одна українська неурядова організація провела дослідження споживання енергії в звичайних дитячих садках і школах. Результат приголомшив учасників українсько-німецького форуму в бундестазі. Говорить представник неурядової організації:

«За умов термомодернізації будинку до мінімальних стандартів у Польщі, рівень зменшення споживання енергії з комунальних енергомереж складе 77,9 відсотка. Тобто в масштабах України, яка споживає на сьогоднішній день біля 32 мільярдів кубометрів газу на опалення бюджетного і комунального сектора, скорочення таких об’ємів принаймні до 8-10 мільярдів кубометрів, дає можливість повністю забезпечити свої потреби в опаленні країні. Україна видобуває в себе 22 мільярди кубометрів газу і тому може стати в сенсі опалення абсолютно самодостатньою».

Європа допоможе?

У Німеччині готові допомогти Україні в покращенні енергоефективності. Восени в Києві може відбутися форум німецьких та українських депутатів та експертів з питань заощадження енергії. З ініціативою виступила в Берліні українська сторона й зараз це питання узгоджується.

Німцям є про що розказати. Уряд ФРН саме затвердив нову програму захисту клімату та зменшення енергоспоживання. Всі нові будинки в Німеччині тепер будуються з сонячними батареями, стіни мають кращу теплоізоляцію. Але допомогти Україні може не лише Німеччина, а і Євросоюз, переконаний депутат від партії «зелених» Райндер Штеенблок:

«Сама така держава як Україна, що лідирує в світі за показником споживання енергії у співвідношенні до економічної потуги, потребує європейської солідарності. В першу чергу це програми утеплення будинків і відновлювальні джерела енергії. Це та галузь, у якій Європейський союз і Україна – кращі партнери».

Роман Гончаренко