Україна займає друге місце у світі за рівнем смертності серед шахтарів. Одна з головних причин трагедій на шахтах Донбасу – стихійні вибухи газу метану. Його запаси тут величезні і, у разі його промислового використання, можна було б вирішити відразу два найважливіші питання – безпека шахтарської праці та отримання альтернативної енергії, кажуть експерти.

Потрібні інвестиції

Утім, за всі роки існування вугільної галузі Україна не може похвалитися ефективною державною політикою в цьому питанні. Уже існували щонайменше дві державні програми з видобутку метану, однак вони були безрезультатними. Промисловий видобуток метану – це дуже капіталомісткий та витратний процес, і щоб його запустити, потрібні гроші великого бізнесу та власників шахт, кажуть експерти.

Спільний українсько-німецький форум «Шахтний метан-2012», що пройшов цими днями в Донецьку, дає можливість не тільки обговорити цю проблему на науковому чи експертному рівні, а й налагодити прямі контакти з великими компаніями. На форумі, який відбувся за підтримки Федерального міністерства економіки та технологій Німеччини та Генерального консульства ФРН у Донецьку, взяли участь 25 німецьких підприємств та понад сотню представників українських компаній.

На Донеччині вже є успішні приклади реалізації проектів з видобутку та використання енергії метану. Утім, як правило, вони носять локальний характер. Для видобутку ж у промислових обсягах українським підприємствам потрібні сучасні технології та іноземний практичний досвід. «Мені доводилося бувати на шахтах Німеччини, там технології на декілька кроків попереду. Тому ми покладаємо великі сподівання на спільні проекти», - зазначив представник місцевої влади Геннадій Гришин.

Декларативні закони

Утім, одних сподівань та заяв про співробітництво, замало. Гальмом на шляху до співпраці стає українське законодавство. «Бізнес не може працювати у вакуумі. А законодавство може як допомагати, так і заважати. Тому нинішнє завдання – визначити всі законодавчі нюанси, які можуть стати на заваді або навпаки сприяти розвитку цієї галузі, підкреслив Генеральний консул Німеччини в Донецьку Клаус Ціллікенс.

Українське законодавство щодо видобутку метану функціонує лише на папері, зазначив в інтерв’ю Deutsche Welle генеральний директор «Донецькгеологія» Микола Жикаляк. Так, згідно із законодавством , на українських шахтах має відбуватися попередня дегазація, тобто спочатку потрібно убезпечити вугільні пласти від метану. А лише після цього розпочинати видобуток. Утім, ці норми не працюють. Те саме можна сказати і про інші аспекти законодавства, підкреслив Жикаляк.

Крім того, за його словами, існують й інші перепони, щоб реалізувати ці проекти: «Останніми роками до влади примазалися ті, хто намагається отримати миттєвий зиск. Це заважає міжнародній співпраці. Можна сказати, що в плані розвитку альтернативної енергетики Україна вже рік втратила. Ми постійно відстаємо. Науковці роблять прогнози економічного розвитку на 20 років наперед, а на практиці виходить: декларації і реальність – окремо».

Бракує послідовності

Ми зацікавлені у встановленні контактів, каже представник делегації Німецької економіки в Україні Александер Маркус. Водночас він зауважує, що, на жаль, безпосередній досвід підприємців свідчить про існування в Україні перепон для міжнародного інвестування. Сюди належать часті зміни законодавства та податкових приписів, бюрократизм і постійна зміна правил гри, зазначив Маркус у коментарі Deutsche Welle.

У країнах Східної Європи нині схиляються до короткострокових планів. Економічна ситуація постійно змінюється, тому багатьом країнам складно фіксуватися на довгострокових проектах. А типовий німецький бізнес базується саме на довгострокових проектах, зазначив Маркус. Перед тим, як прийти в країну, німецький підприємець дуже довго розмірковує. Але якщо його таки вдасться завоювати, то він прийде в Україну зі своїми інвестиціями всерйоз і надовго.

Автор: Каріна Оганесян
Редактор: Христина Ніколайчук