Боргова криза в деяких країнах Європи веде до рецесії, в інших, у тому числі в Німеччині, - до зниження прогнозів економічного зростання. Але у ФРН зараз - рекордно низький рівень безробіття. Податкові надходження підвищуються.
Від складних верстатів до шурупів, від автомобілів люкс-класу до йогурту - німецькі товари популярні в усьому світі. Основним ринком збуту залишається Європа. Але, як вказує співробітник Інституту німецької економіки Міхаель Гремлінг, німецькі фірми освоїли також і ринки країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою, що не вдалося низці європейських сусідів.

Попит на товари «made in Germany»

Головний економіст Федерального об'єднання торгово-промислових палат Німеччини Олександр Шуман підкреслює, що німецькі фірми інвестують багато часу і грошей у вивчення попиту. Як наслідок вони постачають на ринки, що ростуть саме ті товари, які там необхідні: верстати, обладнання для інфраструктури, установки з виробництва енергії. Це вимагає постійного оновлення асортименту.

Німецькі підприємства останніми роками займалися консолідацією. Дехто відмовився від зарубіжних дочірніх фірм, які завдавали збитків. Минула й ера гігантоманії, нестримного розширення глобальних концернів. У багатьох підприємств товарообіг навіть знизився, натомість зросли прибутки.

Дрібні й середні фірми - хребет економіки

Відмінна риса Німеччини це те, що поряд з такими концернами, як Siemens, Bayer, BASF, Daimler, Volkswagen та іншими, економічний успіх забезпечують тисячі малих й середніх фірм. Наприклад, Kuhnke AG у Маленте.

Маленте - це конгломерат з трьох містечок і дев'яти сіл на півночі Німеччини. Загалом населення - близько 10 тисяч осіб. У фірмі Kuhnke працює 957 співробітників, але фінансовий оборот 2010 року становив 94 мільйони євро. Досить широкий асортимент продуктів - від комплектуючих для автомобілебудування до медичного обладнання та цілих технологічних ланцюжків з пакування продуктів. У кризові роки фірма спробувала утримати всіх кваліфікованих співробітників, частину з них відправили на курси підвищення кваліфікації.

А ще кризою скористалися для оновлення списку продукції. Виробництво нових клапанів вимагало закупівель нового обладнання. Багато фірм скаржилися, що через кризу банки неохоче давали кредити. Але у Kuhnke AG не було боргів, тому фірма без проблем отримала гроші на закупівлю автоматичної виробничої лінії.

"Хвора країна Європи"

Важко повірити, але в 1990-і роки "хворою країною Європи" називали Німеччину. Інша справа Великобританія. Вона тоді сповістила про перехід до "нової" економіки - інвестиційного фінансового сектору й сфери послуг. Але це призвело до поступової деіндустріалізації країни. Тому фінансова криза боляче вдарила по Об'єднаному Королівству.

Німеччина, навпаки, проводила модернізацію реального сектору економіки. Найчастіше це було пов'язано з болючими реформами. Так, наприклад, у промисловості протягом багатьох років практично не росли зарплати. Це різко знизило собівартість продукції, що зараз, разом з високою якістю, забезпечує конкурентоспроможність німецьких товарів на світовому ринку. "Хвора країна Європи" стала локомотивом економічного розвитку континенту.

Автор: Моніка Ломюллер, Дмитро Каневський
Редактор: Володимир Медяний