В Україні про німецькі автошляхи складають легенди: на автобані можна розігнатися до 300 кілометрів на годину, а в містах відсутні затори.

Утім, реальність не така вже й рожева, як її малюють. Обсяги будівельних робіт на дорогах Німеччини постійно зростають, більша частина водіїв щоденно проводить по кілька годин у заторах, через небезпеку аварій перекривають мости, а на вулицях міст після зими утворюються великі ями.

Один метр дороги - 1 євро 30 центів

Проблема існує давно, однак політики не звертали на неї достатньо уваги, каже Гартмут Бекедаль, професор у галузі логістики та транспорту університету Вупперталя. "Якщо нині ситуацію докорінно не змінити, через 20 років відбудеться економічний спад", - заявив він в інтерв'ю DW.

В утримання одного квадратного метра дороги має вкладатись 1 євро 30 центів. За даними Бекедаля, насправді виділяється лише половина необхідної суми. Комісія на рівні федерального та земельних урядів дійшла висновку, що державі щорічно бракує 7,2 мільярда євро, необхідних на утримання доріг.

Поступово ця недостача призводить до погіршення стану німецьких автошляхів. Так, вибоїни на них зазвичай ремонтуються за допомогою найдешевших матеріалів, які не є довготривкими, каже професор з Вупперталя. Як наслідок - велика кількість ремонтів на дорогах суттєво ускладнює рух на них.

Багато доріг - мало інвестицій

Ґерд Ландсберґ, голова Німецького товариства міст та громад, каже, що нині саме на часі говорити про нові обсяги фінансування шляхобудування. "Ми потребуємо більше коштів для ремонту і повинні удосконалювати управління транспортними потоками. Обсяги руху зростають. Ми ж не встигаємо будувати", - пояснює Ландсберґ.

Велика частина німецьких автошляхів - близько 600 тисяч кілометрів - належать до повноважень місцевої влади, тобто утримуються з бюджетів федеральних земель та комун. Водночас більшість міст та громад у Німеччини хронічно недофінансовуються та мають величезні борги - саме тому вони змушені економити на автошляхах.

100 євро - податкова надбавка на дороги

Звідки ж узятися необхідним коштам? Глава уряду федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн Торстен Альбіґ заявив про ініціативу збирати з водіїв по 100 євро на рік до держскарбниці Німеччини саме для того, аби латати дірки на дорогах та в самому бюджеті.

Експерт з питань транспорту Бекедаль уважає, що такий вид зборів поряд з податком на автомобілі та "він'єтою" для вантажівок матиме позитивний ефект. "Однак я сумніваюсь, що ці гроші таки підуть на те, на що вони призначаються", - каже він.

Свою думку він пояснює нинішньою ситуацією із податком на автомобілі, який сплачує кожен власник машини. Уряд хоча й отримує з цього 8,5 мільярда євро доходів, однак ці платежі не є цільовими. Тобто автомобілісти не фінансують напряму утримання доріг, а, скажімо, спортивних залів чи соціальні програми. До речі, така ж ситуація і з податком на видобуток та ввезення нафти та нафтопродуктів, з якого бюджет отримує майже 40 мільярдів євро.

Єдиний дорожній збір по всій Європі

Ґерд Ландсберґ також пропонує підвищити розмір зборів з водіїв, однак пропонує запровадити єдиний для всіх країн ЄС розмір дорожнього збору. "Майже у всіх країнах Європи введені різні види дорожніх зборів. Тому й ми маємо подумати, чи не запровадити нам подібну систему. Ми уніфіковуємо зарядні пристрої та мобільні телефони, однак до дорожніх зборів застосовуємо різні стандарти. Не думаю, що споживачі з цього мають зиск", - каже експерт.

Поки що Німеччина все ще користується перевагами дорожньобудівельного буму 1960-70-х років. Тоді комплексно оновили практично всю транспортну мережу країни. Саме це й досі впливає на оцінку стану німецьких доріг.

Якщо Німеччина прагне зберегти свій імідж, діяти треба вже нині, переконані експерти. "Мабуть, сьогодні наші дороги не настільки погані, щоб у Німеччині хтось щось почав робити", - каже Бекедаль. Але, зауважує фахівець, не треба запускати ситуацію до того, щоб дороги потребували повного оновлення. Адже економічно це майже нереально - жодні податки не зможуть покрити необхідні витрати, переконаний експерт.